Останнє досягнення вітроенергетики – вітряки, діаметр ротора яких перевищує розмах крила літаків-гігантів, навіть нашої «Мрії». Така установка має потужність 1–2 мегавата і здатна забезпечувати електроенергією 800 сучасних житлових будинків. Вже з’явилися вітроенергетичні установки (ВЕУ) потужністю до 6-ти мегават, а цього достатньо для забезпечення електроенергією нашого середньостатистичного районного центру. Сильніші генератори стали не важчими або більшими за розмірами та вагою, а «розумнішими», завдяки чому продуктивнішими.
Красиво і прибутково
Сучасний вітряк – це сталева башта заввишки від 70 до 125 м, на вершині якої встановлені генератор та ротор з лопатями з композиційних матеріалів. Сьогодні використовують 56-метрові лопаті. Оскільки швидкість і напрямок вітру постійно змінюється, ротор і електрогенератор з редуктором та іншим устаткуванням встановлені на опорі, що забезпечує розворот як у флюгера. Конструкція має бути надлегкою. Не випадково для виготовлення лопатей застосовують авіабудівні технології. Варто зазначити, що український винахідник запатентував ротор і лопаті, що обертаються навіть за дуже слабкого вітру. Свого часу існувала проблема шуму, який створювали вітряки. Її вирішено – сучасні ВЕУ видають лише легкий шум, який чути на відстані лише 350 м.
Генератор виробляє електричний струм, а складна електроніка регулює його подачу в мережу. Вітроустановки працюють в автоматичному режимі і за ними «наглядає» автоматика. Енергію ВЕУ починає продукувати вже за незначної швидкості вітру – від 4 м/с. Потужність ВЕУ коливається від сотень ват до кількох мегават. Також ВЕУ можна суміщати з електростанціями інших типів: гідро-, дизельними, сонячними, – для безперебійного постачання струму.
[144]
Усі дані про роботу установки передаються на комп’ютери в центрі керування. Невелика кількість техпрацівників їх обслуговують: спостерігають за комп’ютерами і зрідка виїжджають для перевірки роботи або усунення несправностей. Вітроустановка дорога, але витрати на її придбання окуповуються протягом перших 7 років експлуатації. Розрахунковий термін служби – 25 років, тобто, 18 років власник отримуватиме чистий прибуток. ВЕУ можна змонтувати навіть на сільгоспугіддях.
Це особливо вигідно, якщо країна імпортує енергоносії. Наприклад, на рівнині східніше Берліна зведено 34 потужні вітроенергетичні установки – так званий вітропарк (іноді їх називають вітрофермами). Там же вирощують кукурудзу та ячмінь, випасають корів. Якої-небудь шкоди екології, диким тваринам чи птахам ВЕУ не завдають. Дуже багато вітроустановок з’явилися у прибережних заболочених зонах або на мілководді. Фактично, це території, які не знаходять звичного господарського використання.
Острів скарбів
Європейський лідер із використання вітроенергетики – Данія. 20 ВЕУ, розташованих у передмісті Копенгагена, живлять електроенергією 30 тис. будинків міста. У цій країні їх зазвичай розміщують на скелястих рифах та мілководдях, на відстані до 2 км від берега. Там вітер завжди сильний і постійний, а установки нікому не заважають.[151]
Найвітрянішим місцем в Європі вважають шотландські Зовнішні Гібриди. Північна частина цих островів продувається постійно. Вітер там практично ніколи не затихає. Населення островів жило з розведення овець, і ледве зводило кінці з кінцями. Порятунок прийшов разом із вітроенергетикою, в яку інвестовано $700 млн. Селяни здали свої ділянки в оренду і тепер не думають про те, як вижити. Погода в тих місцях дуже мінлива, але сильні вітри дмуть постійно і спокійний безвітряний день випадає рідко. Заболочені острови дають 1% електроенергії, яку споживає вся Велика Британія. Поруч із цим джерелом дешевої електроенергії виникла шотландська «силіконова долина». До речі, в Іспанії проектуванням вітроустановок займаються і наші інженери, яким не знайшлося роботи в Україні. За останні 7 років зростання виробництва вітроенергетичних установок становить 40% щороку, і тенденції до зниження немає. Чим більше випускають ВЕУ, тим вони дешевші. Їх експлуатація стає все ефективнішою.
Нині всі вітроенергоустановки, створені 20 років тому, працюють і приносять прибуток. Чим вища башта, тим краще працює установка, оскільки вітер на висоті сильніший і постійніший, ніж при землі.
ЦІКАВО ЗНАТИ
На вітчизняному ґрунті
В Україні вже 2 роки працює ВЕУ Е-112 фірми «Енеркон» потужністю 6000 кіловат і висотою до вісі обертання ротора 136 м. Дослідна ВЕУ, завдяки тому, що її підняли на висону 160 м, почала виробляти на 37% більше електроенергії. Німці і данці пропонували українським компаніям встановлювати ВЕУ висотою до 125 м для промислового використання з перспективою передачі технологій для налагодження спільного виробництва. Але українці поки не бачать вигоди від використання ВЕУ в рівному як стіл південному степу – очевидно газ для нас дійсно задешевий.
ТИМ ЧАСОМ
А вони таки падають
У п’ятницю 22 лютого, не витримавши натиск вітру, впала одна із башт електростанції у Хоринслет (коло Орхуса, Данія). За останні кілька місяців це вже четверта аварія на вітрових електростанціях – подібне трапилося у Шотландії та Англії, на шведському острові Готланд. Жителі, які проживають неподалік, вже почали висловлювати занепокоєння з приводу власної безпеки.
