«Ми сподіваємося, що Сейм Республіки Польща прийме далекоглядне рішення, керуючись стратегічними інтересами двох країн, майбутнім сусідів. Та нас тривожать спроби деяких політичних сил польської сторони зробити історичну реконструкцію подій на Волині, внесення недружніх законодавчих ініціатив до представницьких органів влади стосовно “волинського питання”, ухвалення яких загрожує розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, можуть призвести до руйнації досягнень у справі примирення та призвести до погіршення українсько-польських відносин», – зазначили учасники комітету.
Також діячі звернулися до представників влади України та Польщі з проханням прискорити підготовку спільних документів про примирення та пам’ять жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни та одразу після неї.
На думку учасників комітету, доцільно встановити спільний для двох країн День пам’яті та примирення українського і польського народів.
«Україна і Польща – дружні держави. І ми не хочемо, щоб у наших суспільствах нагромаджувалися негативні ідеї, оскільки вони можуть мати поганий підсумок. Ми зібралися разом у громадському комітеті, щоб усі відчули, наскільки складна в суспільстві ситуація, як треба гасити найменші іскорки неприязні», – сказав перший президент України Леонід Кравчук.
Кравчук також додав: «Я говорив із цього приводу з Президентом Квасьнєвським, спілкувався з Послом Польщі в Україні, вони також відчувають: ідея залучити до спільної розмови, до примирення, до молитви, до добрa – прогресивна і правильна. Минуле не повинно заважати нам жити дружньо сьогодні та завтра. Правду історії слід знати та думати про краще майбутнє».
Мирослав Маринович, учасник ініціативної групи «Першого грудня» та віце-ректор Українського католицького університету, наголосив, що політичним і громадським лідерам обох наших народів «важливо докласти спільних зусиль і випрацювати платформу з переліком принципів добросусідства, на яких стоїмо, щоб спільно подбати про майбутнє».
«Наше минуле і сьогодення мають слугувати майбутньому. Аналізуючи сучасність, яка нам засвідчує двадцять років добросусідства, ми із задоволенням заявляємо, що так повинно бути завжди, це наша велика мета. Ми просимо наших співвітчизників та братів-поляків подивитись на минуле крізь призму сучасності та визнати, що нинішній стан нашого добросусідства був вистражданий у віках, що конфлікти минулого ніколи не були фундаментом нашого життя», — йдеться у зверненні громадських діячів.
Нагадаємо, створено Громадський комітет «Примирення між народами». До нього увійшли Леонід Кравчук, Патріарх Філарет, Архієпископ Симеон, Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.
Як повідомлялось, польський євродепутат закликав не радикалізувати дискусію щодо Волинської трагедії.
Як повідомлялось, 11 квітня в сеймі Польщі був зареєстрований проект постанови про визнання ОУН і УПА злочинними організаціями, котрі скоїли геноцид щодо польського населення Східних Кресів в 1939-1947 роках. Проектом постанови пропонується визнати Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, "СС-Галичина" і українську поліцію на німецькій службі злочинними організаціями.
У МЗС України заявили, що можливе рішення польського Сейму про визнання ОУН-УПА злочинними організаціями не відповідатиме високому рівню стратегічних відносин між двома країнами.
Читайте також: Виклик «Волині»