Дані Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – клубу 34 багатих країн, вказують, що у тих країнах, по яких інформація є доступною, люди працюють менше ніж у 1990.
Як стверджує The Economist, «більш продуктивні і, як наслідок, із вищою зарплатнею працівники менше часу проводять в офісі». Таблиця внизу вказує співвідношення між продуктивністю (ВВП на одну робочу годину) та кількістю робочих годин на рік.
«Греки одні із найбільш працьовитих серед країн ОЕСР, вони працюють більш ніж 2000 годин на рік. Німці порівняно з ними виглядають ледарями, працюючи 1400 год на рік, проте німецька продуктивність є на 70% вищою», – пише The Economist.
Проте залишається питання, чи бажання працювати не зникає, коли працівник починає отримувати вищу зарплатню. «Деякі дослідження показують, що вища платня не обов’язково змушує працівників працювати більше. Вони навіть можуть працювати менше. Існує дослідження Коліна Камерера та його колег, які досліджували поведінку таксистів. Вони дійшли суперечливого висновку. Дослідники припустили, що таксисти мають щоденний рівень прибутку і що «коли платня є високою, працівники досягають свого «порогу» швидше та припиняють роботу раніше, а у дні, коли заробіток невеликий, вони працюють довше, аби досягти цього «порогу», – стверджує The Economist.
Хоча, звісно ж, є винятки. «Американці є відносно продуктивними та працюють відносно багато», – пише The Economist.
Читайте також: Хвала лінощам