У вирі заяв Дональда Трампа про Україну важко не помітити, як руйнується світопорядок, встановлений після Другої світової війни. Західна преса відзначає, що переговори в Ер-Ріяді підтвердили, що американський президент досі не має чіткого плану, а Путіна цілком влаштовують такі мінливі перемовини.
«Російський лідер вважає, що він має більше сили, ніж Україна або НАТО, скрипучий західний альянс. Як гравець у покер, Путін демонструє впевненість і силу. Насправді, однак, його карти не такі сильні, як він хотів би, щоб його опоненти вважали, а закінчення війни може створити труднощі для нього вдома», — наголошує видання The Economist.
Однією з причин називають зношеність російської техніки: з 7300 танків, які країна-агресорка накопичувала десятиліттями, лише 500 можна швидко відремонтувати. Видання також припускає, що до квітня у Росії можуть закінчитися танки Т-80, а минулого року вона втратила вдвічі більше артилерійських систем, ніж за попередні два роки. До того ж, найм солдатів-контрактників стає дедалі дорожчим.
І хоч російська економіка витримала удар санкціями, перерозподіл ресурсів з виробничих секторів на користь військового комплексу спровокував двозначну інфляцію. Відсоткові ставки становлять 21 % — це найвищий рівень за останні два десятиліття, а нестача робочої сили є хронічною. Звіт Центрального банку та російського мінекономіки, який потрапив до видання Reuters, попереджає, що рецесія може настати раніше, ніж сповільниться інфляція.
«Експорт, який минулого року становив 417 мільярдів доларів, перебуває під тиском санкцій і зниження цін на сировинні товари. У грудні він впав на 20 % у річних обрахунках. Кіріл Рогов з аналітичного центру Re:Russia стверджує, що санкції і поступове зниження цін на експортний кошик, включаючи сталь і сільське господарство, обмежать можливості Росії для агресії», — пише The Economist.
Тим часом, видання CNN зазначає, що загострення економічних проблем Росії може привести Путіна за стіл переговорів раніше, ніж очікувалося, і зробити послаблення санкцій більш потужною розмінною монетою для Заходу.
Попри це частина західних аналітиків переконана, що зараз найгірший час для Америки йти на швидкі поступки Путіну, оскільки ще є можливість стримувати Росію санкціями. Втім замість цього Трамп налаштований лише на швидке завершення війни.
«Навіть якщо гаряча війна закінчиться, Путін і надалі намагатиметься підірвати Європу і відновити сферу впливу Росії. За словами Стіва Ковінгтона, радника Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, його мета — розбити Україну і зруйнувати порядок, що склався після 1945 року на чолі з США. Як заявив Путін своїм дипломатам минулого року, “вся система євроатлантичної безпеки руйнується на наших очах”. Європа “маргіналізується в глобальному економічному розвитку, занурюється в хаос, втрачає міжнародний авторитет і культурну ідентичність”», — йдеться у матеріалі.
Фактично цю ж заяву на Мюнхенській безпековій конференції 15 лютого повторив віцепрезидент США Джей Ді Венс. «На цьому заході в 2007 році Путін уперше заявив про свою рішучість боротися із Заходом. Кремль, без сумніву, сподівається, що проросійські праві партії, якими захоплюється Венс, отримають перемогу на європейських виборах», — наголошує The Economist.
Тим часом, Інститут вивчення війни зазначає, що Путін також намагається оптимізувати російську делегацію на переговорах зі США, щоб отримати від них максимум поступок.
«Схоже, Кремль намагається підштовхнути Сполучені Штати до прийняття економічних і дипломатичних умов, які не пов’язані з війною в Україні, можливо, в обмін на поступки України і Заходу, які пов’язані з війною. Прийняття Сполученими Штатами цих економічних і дипломатичних умов — без вимоги будь-яких російських поступок щодо України натомість — дасть Америці важелі впливу, необхідні для досягнення заявленої президентом США Дональдом Трампом мети — досягнення тривалого і міцного миру, який принесе користь Сполученим Штатам й Україні», — припускають аналітики.
Політичні маневри
Найвищим пріоритетом Путіна британський тижневик називає збереження влади. Він зазначає, що на політику Трампа великі надії покладають деякі російській приватні бізнесмени, економісти і технократи, які, мовляв, сподіваються, що американський президент і його команда зможуть змінити траєкторію розвитку Росії.
Та паралельно з цим існують «бенефіціари війни» — олігархи, які отримують вигоду від квот на експорт нафти та інших товарів на тіньових ринках, створених санкціями. І навряд чи вони з радістю попрощаються зі своїми прибутками.
«Трамп має рацію, коли хоче “зупинити вбивства”. Якщо припинення вогню дозволить Україні відновитися, призведе до збільшення європейських витрат на оборону і збереже певні санкції проти російської економіки, що скрипить, це також може призвести до провалу амбіцій Путіна. Той, однак, робить ставку на те, що він може воювати довше, ніж Україна, або що він може схилити Трампа до угоди, яка дозволить Росії реінтегруватися у світову економіку, зробити Україну розділеною і напівзруйнованою державою, а Європу залишити занадто приголомшеною, щоб захистити себе», — пише The Economist.