Гра на витривалість

Так чи так блокування Верховної Ради опозиційними силами з вимогою виключно персонального голосування депутатами добігає кінця. До УДАРу, який від 5 лютого утримував трибуну в очікуванні її силового розблокування долучилися й представники інших опозиційних сил – «Батьківщини» та «Свободи». Понад те, лідер «об’єднаних» Арсеній Яценюк вирішив перейти в наступ і у відповідь на погрожування представників ПР достроковими виборами за повністю мажоритарною системою заявив, що «Батьківщина» також виступатиме за перевибори до Ради, однак уже за цілковито пропорційною системою із відкритими списками, а водночас і вибори президента, щоб вийти з політичної кризи за зразком 1994 року. Слова Яценюка можна розглядати як блеф, адже в «Батьківщині» навряд чи готові до чергової фінансово дуже затратної виборчої кампанії, особливо коли йдеться про депутатів-мажоритарників. Та й шансів змінити виборчий закон під себе не більше, ніж у регіоналів. Так само очевидним є і той факт, що головний адресат радикальних заяв Яценюка – опозиційний виборець, адже досі телекартинка показувала винятково депутатів УДАРу, котрі блокують трибуну.

Читайте також: Арсеній Яценюк. Виконувач обов’язків лідера

Однак факт залишається фактом: стиль поведінки опозиції останнім часом свідчив про цілковите перебрання нею ініціативи у парламенті у свої руки, а також утрату Банковою контролю над ситуацією у Верховній Раді. Тепер опозиція змушує Партію регіонів позадкувати і в питанні дострокових виборів. Після того як регіонали публічно погрожували ними, їхня неготовність таки довести ситуацію до електоральних перегонів лише вкотре засвідчила, що у влади немає впевненості не те, що в поліпшенні свого результату, а навіть у його повторенні. Власне, сам факт перевиборів через утрату владою контролю над парламентом став би сигналом політикуму й суспільству, що політичний процес, який від часу обрання Януковича президентом постійно вів його до посилення влади, наразі починає рухатись у протилежний бік. І в кінцевому підсумку може завершитися усуненням нинішнього режиму. У такій ситуації навіть зі змішаною системою виборів, але за умови узгодженого походу опозиціонерів на мажоритарних округах, вони могли б здобути більшість у майбутньому парламенті. І обговорення можливих екстремальних варіантів переламування результату на користь влади в цих умовах може мати неоднозначні наслідки. Адже в такій ситуації масштабні фальсифікації під час можливих дочасних парламентських виборів можуть спровокувати суспільну мобілізацію, на яку дотепер очікували не раніше президентських 2015 року. Натомість часу для підготовки у «Cім’ї» буде значно менше.

У цьому контексті показовою є пасивність рядових регіоналів. Бажання верхівки ПР оперативно зібрати в парламенті усі наявні «багнети», спочатку для силового розблокування трибуни, а потім – як козир у торгах з опозицією, наштовхнулося на нерозуміння й подекуди відверте ігнорування з боку синьо-білої «піхоти». Подейкують, лідер фракції Олександр Єфремов довго скликав своїх депутатів чи то на обговорення тактики штурму трибуни, чи то безпосередньо для проведення такого штурму, але достатньої кількості бійців просто не назбиралось. Причина в тому, як стверджують джерела в ПР, що від переговорів із нардепами майже самоусунувся майстер домовленостей і переконувань секретар РНБО Андрій Клюєв, віддавши цю роль «сімейному» Сергію Арбузову. Але останнього чимало рядових регіоналів усерйоз не сприймають. Частина депутатів під різними приводами не з’являлися на зустріч – і більшість із них становили мажоритарники. Далебі, регіонали потрапили в пастку, котру самі ж собі наставили змішаною системою виборів (до речі, Тиждень прогнозував це ще навесні минулого року, див. № 21/2012). Тепер мажоритарники – в більшості своїй бізнесмени, котрі самі оплатили свої вибори – зовсім не палають бажанням махати кулаками під трибуною. Намагаючись здобути лояльність народних обранців, топ-регіонали, за інформацією Тижня, пообіцяли прислуховуватись до їхніх прохань і звернень, які мають збирати керівники семи неформальних груп у фракції ПР, і передавати «нагору».

У будь-якому разі регіонали, які тривалий час наполягали на тому, що не дозволять говорити з ними мовою ультиматумів, пішли на переговори з опозицією, в результаті яких було підготовлено «розблокувальний законопроект». Він передбачає такі зміни до Регламенту ВР: картки депутатів, які не зареєструвалися перед початком засідання, має бути заблоковано, а їх самих відсторонено від роботи на кілька засідань, те саме стосується й нардепів, які голосуватимуть за відсутніх колег. Відновлення роботи Ради, за інформацією Тижня, мало б відбуватися за таким сценарієм: урочисте відкриття сесії, голосування щодо внесення «розблокувального законопроекту» до порядку денного у спосіб підняття рук, перерва для розгляду його в комітеті (що гіпотетично може зайняти не більше кільканадцяти хвилин), голосування законопроекту в першому читанні та в цілому, теж підняттям рук. Того самого дня законопроект підписують спікер Володимир Рибак і президент Віктор Янукович, наступного дня його друкують у «Голосі України», і він набуває чинності – відтак парламент починає повноцінну роботу.

Проте ввечері 20 лютого Арсеній Яценюк на спільній прес-конференції опозиційних лідерів повідомив, що «станом на 14:00 фактично був погоджений текст змін до регламенту між владою та опозицією, але станом на 17:00 ПР відмовилась його підтримувати». Серед причин зміни позиції він назвав прибуття в Раду Андрія Клюєва, який розпочав «інтриги, спрямовані на розкол опозиційного табору». Переговори зайшли в глухий кут: уперше після початку політичної кризи лідери фракцій не узгодили навіть часу та місця наступної зустрічі. Ймовірна причина: в ПР вирішили, що тепер уже вони загнали опозицію в глухий кут. Саме 20 лютого парламентський Комітет з питань євроінтеграції схвалив проект заяви Верховної Ради «Про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», на чому так довго наполягала опозиція. Очевидно, що за логікою вона має бути ухвалена до початку саміту, який відбудеться уже в понеділок 25-го. Отже, регіонали розраховують, що опозиціонери або змушені будуть розблокувати Раду для голосування за цю заяву, або візьмуть на себе відповідальність за її неухвалення.