Гра, бісер та інтелектуали

Віртуозна гра в бісер – це прекрасна справа. Але вся її прекрасність осідає білою наснагою і спокійним натхненням на чорних мантіях її гравців, служителів духу й інтелекту. Бісер видається за золото віків, а гра – за священнодійство. Герман Гессе чудово це унаочнив на віки наперед. У провінційній, аграрній, враженій хуторянством країні гравці в бісер насправді не люблять або ж принаймні недолюблюють і не прощають свого народу. А він їх не знає. У розвиненій і амбітній вони свій народ поетизують. Він їм відповідає визнанням і лю­бов’ю. Україна – варіація першого випадку. А сьогодні хочеться і не гри, і не бісеру, а відповідальності, відкритості й сміливості від тих, кому підвладне духовно-інтелекту­альне бісероплетіння.