Гра Ахметова

ut.net.ua
2 Листопада 2007, 00:00

 

 

 

 

  

 

Формула «широкої коаліції»: формальний союз між БЮТ і НУ-НС та неформальна співпраця з ахметівською частиною ПР. Таким чином Рінат Ахметов хоче знищити  надто самостійний політичний бренд «Віктор Янукович».
 
Дивна, на перший погляд, думка насправді є цілком вірогідною. Сьогодні Президент в боргу перед мільярдером. Адже саме завдяки останньому ПР погодилася на дострокові вибори і визнала їх результати, не дивлячись на реальну перспективу відставки Януковича з поста прем’єра. Аби не втратити обличчя, в Секретаріаті Президента вигадали хитру комбінацію: «широка коаліція» буде працювати під фасадом «демократичної», тобто НУ-НС формально об’єднається з БЮТом і неформально співпрацюватиме з ахметовським крилом ПР. Підтвердженням цього може слугувати репліка голови РНБО Івана Плюща, яку він сказав незадовго до виборів: «Проста більшість не вирішує головної проблеми, яку окреслив Президент, а саме — впорядкування конституційного поля і прийняття нової Конституції. Для цього потрібно мати 300 голосів… Для створення такої коаліції є всі підстави». На втілення у життя цього задуму  cекретаріат працює, не покладаючи сил. Лідерка ж БЮТ розуміє цю загрозу і намагається шукати контрходи.
 
Вклад Рената
 
Попри запевнення в монолітності своєї партії з боку регіоналів, нині чітко окреслилися два центри впливу в середовищі ПР. Один — це Янукович і його бюрократичне оточення, інший — люди Ахметова. Змагання між ними вже принаймні одного разу зумовило збіг інтересів «ахметівського» крила та пропрезидентських сил. Саме Рінату Ахметову вдалося знайти остаточні аргументи, щоб переконати Віктора Януковича погодитися на дострокові вибори. Як свідчать наші джерела в Секретаріаті, він це зробив на прохання Віктора Ющенка. Президент був настільки задоволений діями донецького олігарха, що публічно похвалив його на своїй прес-конференції: «Пригадуючи дискусії, які велися під час політичного врегулювання, міг би сказати, що цій людині [Ахметову — прим.ред.] належали позиції важливі і корисні щодо врегулювання політичної кризи. Я хотів би, щоб журналісти про це знали».
 
У політичних кулуарах часто можна почути думку: «Президент зумів домовитися з олігархом, тому щоостанньому начебто необхідна допомога Ющенка для виходу на світові фінансові ринки». «Якщо в найближчі роки СКМ (компанія Ахметова) не вийде на IPO (первинне розміщення акцій на західних біржах), то вона не витримає конкуренції з китайськими та індійськими виробниками сталі. Тому Ахметов зацікавлений у стабільності в країні й не налаштований на конфлікт з Ющенком», — пояснював «Українському ТИЖНЮ» після офіційного інтерв’ю один із високопосадовців у Секретаріаті Президента. Однак ця теза є надто спрощеним поглядом на те, що відбувається.
 
Насправді перспективи металургійного бізнесу Ахметова, який становить близько 80 % усіх його активів і для управління яким було створено ТОВ «Метінвест Холдинг», чудові.  Особливо зараз, після обміну акцій з російською «Смарт-груп», коли «Метінвест» отримав в управління Макіївський металургійний завод, Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат і болгарський сталепрокатний завод Promet Steel. Тепер, коли за оцінками фахівців до 70 % українського залізняку та до  35 % вугілля належать «Метінвесту», їм сам чорт не брат — вони стали однією з найпотужніших, вертикально інтегрованих металургійних компаній Європи. «Якщо говорити про металургію, то у світі  передбачається експансія інтегрованих виробників. У цьому плані  «Метінвест» готовий до експансії, готовий воювати за нові ринки — подивіться на карту України, і ви зрозумієте, наскільки сильним зараз є металургійний бізнес Ріната Ахметова», — говорить Євген Червяченко, аналітик компанії «Конкорд-капітал». З його слів, проблем з отриманням кредитів або з успішним розміщенням акцій на будь-якій біржі світу у «Метінвеста» немає і в найближчій перспективі не буде. Отже, природа зацікавленості Ахметова щодо співпраці з Ющенком є суто політичною.

 
Регіональні «розклади»
 
До «бюрократичного» крила ПР належать так звані старі донецькі, включаючи Звягільского і Рибака,  групи віце-прем’єрів Миколи Азарова і Андрія Клюєва, група Антона Пригодського — давнього особистого друга Януковича, група екс-помічника Кучми і керівника апарату прем’єра Сергія Льовочкіна. Останній має аж занадто тісні контакти з Кремлем, і під ним «ходять» більшість говорунів партії, які нічого не вирішують, — Кисельов, Чорновіл, Герман та інші. Для політичної боротьби Янукович також залучає свій новий ресурс — людей, яких він привів на посади в Кабмін. До цього ескадрону належать міністр Кабінету міністрів Анатолій Толстоухов, міністр юстиції Олександр Лавринович, міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв.
 
Рінат Ахметов та його права рука Борис Колесников мають в активі більшу частину депутатів фракції Партії регіонів, якими опікується Раїса Богатирьова, та одного стовідсотково відданого міністра в Уряді — Василя Джарту, котрий відповідає за видобуток надр та охорону навколишнього середовища. Виборчий штаб очолював Борис Колесников, стратегію регіоналів визначали фахівці, які працювали за запрошенням Ахметова, — проаналізувавши список депутатів ВР, чітко видно, що після дострокових виборів кількість «людей Ахметова» в Парламенті тільки збільшилася.
 
Втрата контролю
 
Однак сама по собі кількісна перевага у фракції, як показали 1,5 роки життя Парламенту минулого скликання, не завжди дає можливість впливати на Януковича. Останній швидко зрозумів, наскільки вагомим є політичний бренд «Віктор Янукович», і з літа 2006-го розпочав власну гру. Не дивлячись на те, що Ахметов мав більшість у фракції ПР в Раді п’ятого скликання, його люди фактично не впливали на рішення Кабміну. Протягом останнього року 

Ахметов залишався лише головним спонсором ПР, в той час як Янукович будував свою команду і збільшував повноваження та вплив. Зрештою, Янукович відчув себе настільки впевнено, що не тільки люди  Ріната Леонідовича, а й він сам був відсторонений від інтелектуального супроводу діяльності Кабміну. Враховуючи життєвий шлях Ахметова, можна стверджувати, що він не з тих, хто почуває себе безпечно,  коли не контролює процес. Тому спонсор регіоналів відчув життєву необхідність зупинити зростання  Януковича, відновити контроль над занадто самостійним прем’єром і над усією партією. Саме тому пропозиції Ющенка щодо розпуску ВР п’ятого скликання відгукнулися в душі у «господаря Донбасу». Консультації між Президентом і мільярдером ведуться лінією: голова Секретаріату Віктор Балога — керівник штабу ПР Борис Колесников. Останнього журналісти не раз бачили на вході до Секретаріату. Тому, схоже, що заява Ющенка одразу після виборів про необхідність знаходити спільну мову з Партією регіонів є свідченням, що домовленості між ним та Ахметовим передбачають не тільки згоду на підготовку та проведення дострокових виборів, але й про створення «широкої коаліції».
 
Запасний гравець
 
Юлія Тимошенко чудово розуміє, що в разі реалізації плану Банкової вона на посаді прем’єра перетворюється на красиву ширму, і про власну гру з розмахом можна забути. І Юлія Володимирівна також не гає часу даремно. За нашою інформацією люди як із оточення Тимошенко, так і з оточення Януковича обережно, але наполегливо шукають точки дотику своїх лідерів. Про це опосередковано свідчать і заяви деяких регіоналів з табору прем’єра, які починають говорити про необхідність союзу ПР з БЮТом. Також, аби унеможливити укріплення союзу Президента і Ахметова, БЮТ розпочав публічну атаку на останнього. Причина — приватизація енергогенерувальної компанії «Дніпроенерго». До речі, ані НУ-НС, ані чиновники з Секретаріату, які завжди з готовністю критикують діяльність Кабміну, жодним чином не відреагували на звинувачення СКМ в непрозорій приватизації цього підприємства.
 
Але «Український ТИЖДЕНЬ» рекомендує звернути увагу на ще одного гравця, який не входить до жодної з партій, але з усіма підтримує хороші відносини. Йдеться про іншого металургійного магната — Віталія Гайдука. Після відставки з посади голови РНБО його називали майбутнім прем’єром. Взагалі, схоже на те, що Ахметова задовільнить будь-який варіант втрати Януковичем прем’єрства. Нехай навіть ціною переходу останнього на іншу посаду, наприклад на місце голови Верховної Ради. Депутат Хара, наближений до Януковича, вже повідомив, що Партія регіонів готова стосовно цього поторгуватися.[429]
 
ПОЛІТМЕХАНІКА

Коаліційні механізми

Графіка: Андрій Єрмоленко