В Україні намагаються реформувати прокуратуру. Знову. Хіба що цього разу від початку взялися за саму верхівку, а не за кадри в областях. Тобто за Генпрокуратуру, оскільки тут і людей менше, і атестацію можна провести швидше.
На перший погляд, декларована ціль цих змін позитивна: очистити систему від старих корумпованих кадрів. Щоправда, 2015 року щось таке вже намагалися зробити. Тоді за реформування й очищення прокурорської системи брався заступник генпрокурора Віктора Шокіна Давід Сакварелідзе. Утім, результати виявилися невтішними. За словами самого Сакварелідзе, місцеві прокуратури оновилися лише на 16%. А результати реформи він навіть подеколи називав провальними (див. Тиждень, № 15/2016). Разом із ним за реформу 2015-го відповідав інший заступник Шокіна Віталій Касько. Згодом, щоправда, його позбавили «реформаторських» повноважень. Та вже за генпрокурора Рябошапки Касько повернувся на посаду. І спроба реформи прокуратури вийшла на друге коло.
«Ця реформа відрізняється тим, що попередні спроби атестації були в місцевих прокуратурах, а тепер пропозиція змін стосується оновлення верхівки прокуратури. Почали з Генеральної прокуратури, яку не просто перейменують, а всі працівники пройдуть переатестацію. Потім будуть обласні прокуратури та окружні. Це реформа згори донизу», — розповів на початку жовтня Касько й пообіцяв, що реформа не буде «фасадною».
Читайте також: Правова реформа: слідами попередників
Варто пояснити, що наприкінці вересня цього року оновлена Верховна Рада ухвалила закон про першочергові заходи з реформування прокуратури. Підпис президента Володимира Зеленського з’явився під ним уже за кілька днів після голосування. Згідно з цим документом на ГПУ очікують значні зміни. І почнуться вони з перейменування Генпрокуратури в Офіс генерального прокурора. Також має змінитися нинішня структура: з’являться окружні та обласні прокуратури, ліквідується військова прокуратура. У планах зменшити чисельність прокурорів: із 15 тис. до 10 тис. Національну академію прокуратури буде перетворено на Тренінговий центр прокурорів. Також очікується зростання зарплати. Найцікавіше, що всі прокурори, які працювали на момент початку дії проголосованого закону, можуть або звільнитися, або перейти на нові посади в Офіс генпрокурора чи в окружні та обласні прокуратури. Утім, для цього треба пройти обов’язкову атестацію. Вона складається з трьох етапів: два письмові тести на знання законодавства та загальні навички та співбесіда. Проводять її дві кадрові комісії, створені Рябошапкою. А очолюють їх заступники генпрокурора: Віктор Чумак та вже згаданий Віталій Касько. Близько 200 працівників ГПУ відмовлялися писати заяви на проходження атестації, як того вимагав Рябошапка, тож не минулося без скандалів.
По-перше, щоб узяти участь в атестації, потрібно було написати заяву встановленої форми, у якій кандидати на посади в Офісі генпрокурора погоджувалися на певні умови. А саме на автоматичне звільнення в разі провалення одного з етапів тестування. Один із нюансів, який викликав обурення нинішніх працівників прокуратури, — підставою для звільнення могла стати анонімна інформація на того чи іншого прокурора. Або банальна відсутність вакансії. Хоча можна припустити, що таким чином Рябошапка зі своїми заступниками хотів убезпечитися від шквалу судових позовів і подальших поновлень на посадах, як було під час атестації до Національної поліції. Щоправда, це призвело до демаршу частини працівників ГПУ. Зокрема, не потрапив на атестацію колишній голова Управління спецрозслідувань, яке займалося справами Майдану, Сергій Горбатюк. Оскільки він, за його ж словами, написав заяву в довільній формі, не погоджуючись із «анонімками». У результаті його звільнили, тепер він намагається оскаржити це рішення керівництва через суд.
Обурення прокурорів викликало також те, що вони дізналися про сам факт атестації приблизно за тиждень до її початку. Перший тест складався з понад 6 тис. запитань. І, як переконують співрозмовники Тижня у ГПУ, частина працівників прокуратури взялася посилено готуватися до атестації замість того, щоб працювати зі справами. «Тестування, сама атестація, вплинули на продуктивність. Багато моїх колег узяли відпустки, щоб підготуватися до тестів. Хтось просто замість працювати зі справами в робочий час готувався до екзамену. А хтось, навпаки, проігнорував цю підготовку», — скаржаться в Генпрокуратурі.
На момент здачі матеріалу до друку почався третій етап атестації — співбесіди. До них добралися 769 прокурорів. Тут вони мають виконати практичне завдання, щоб комісії оцінили їхні вміння та навички, а також пройти співбесіди. На практичне завдання дається 45 хв, після чого з прокурором обговорять результати роботи, можливу інформацію щодо доброчесності чи недоброчесності тощо. Загалом планується, що співбесіди завершаться до кінця грудня цього року. І вже з першого січня почне роботу Офіс генпрокурора.
Читайте також: Судова система від реформи до реформи
Приблизно в цей час почнеться тестування прокурорів у регіонах. Утім, рядові працівники ГПУ досі не знають, як зміниться (і чи зміниться) їхня робота з нового року. «Якою буде структура майбутнього офісу, нам досі не зрозуміло. Неясно також, скільки працівників залишиться після атестації, бо конкурси ще не завершені. Незрозуміло й те, що буде зі слідчими в справах Майдану, які нібито мали перейти в департамент процесуальних керівників у справах Майдану (процесуальний керівник наглядає за дотриманням законодавства під час розслідування й погоджує окремі слідчі дії. — Ред.). Нині йдеться про 19 людей, проте цих вакансій досі немає. І незрозуміло, чи вони будуть. Понад те, у департаменті процкерів Майдану досі поза штатом аналітичний відділ, який займався узагальненням інформації щодо розслідувань, координував роботу слідчих інших правоохоронних органів у регіонах. Виникає казус: інформація з регіонів у цей департамент надходить, але опрацьовувати її просто нема кому. Загалом нинішнє керівництво Генпрокуратури не таке вже й погане. Воно ніби й хоче показати, що там справді щось роблять, але часом це нагадує броунівський рух: немає зрозумілого вектора, у якому ми маємо рухатися», — розповів один зі співрозмовників Тижня в ГПУ.
Також можна припустити, що 2020-го відбудуться кадрові зміни в керівництві Офісу генпрокурора. Цілком імовірно, що зміняться прізвища заступників Рябошапки. Так, уже кілька тижнів соцмережі обговорюють можливе переведення заступника генпрокурора Віктора Трепака на посаду виконувача обов’язків голови Державного бюро розслідувань. Такі чутки курсують і всередині самої Генпрокуратури.
Власне, що стосується заступників, то це одна зі змін, яку можна назвати відносно позитивною. У день призначення Рябошапка, відповідаючи на питання журналістів, обіцяв замінити заступників часів Юрія Луценка. Це вдалося зробити приблизно за місяць. Проте чи не найпозитивнішим моментом частина прокурорів ГПУ вважає звільнення Сергія Кізя. Як відомо, його окремі ЗМІ пов’язували з колишнім першим заступником Адміністрації Віктора Януковича Андрієм Портновим. І саме Кізь свого часу писав лист до Канади, у якому просив зняти з Портнова санкції. Нині ж екс-заступник генпрокурора намагається оскаржити своє звільнення в Окружному адмінсуді Києва, але про результати цього суду говорити зарано.
Читайте також: Присяжні. Судді без мантій
Водночас шириться багато різних чуток щодо впливу голови Офісу президента Андрія Богдана на голову ГПУ Рябошапку. Особливо вони посилилися після появи стенограми розмови між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським. Останній називав Рябошапку «100% своєю людиною». Проте в самій Генпрокуратурі такі слова сприймають доволі скептично. «Щодо можливого впливу Богдана на генерального є різні чутки. Але в нього зараз конфлікт із Рябошапкою. Нібито тому, що голова Офісу президента хотів призначити своїх людей на посади в Генпрокуратуру. Зокрема, на посади заступників. Але його побажання просто проігнорували», — приблизно так прокоментували цю ситуацію співрозмовники з ГПУ.
Можна припустити, що Рябошапка не проти стати цілком самостійним політичним гравцем. За таких умов викликають сумніви історії про можливий вплив на нього вже згаданого Портнова. Про це, наприклад, може свідчити не тільки звільнення прокурора Кізя, а й зміна підозри міністру юстиції часів Януковича Олені Лукаш. Як відомо, ГПУ з 2014 року розслідувала факт можливого службового підроблення, у результаті якого бюджет зазнав збитків на 2,5 млн грн. У 2016-му Лукаш оскаржила ту підозру в суді, однак уже цього року Генпрокуратура її змінила. Тепер ідеться про заволодіння чужим майном на суму 2,5 млн грн через зловживання службовим становищем. Екс-міністр юстиції намагалася скаржитися на Рябошапку в Державне бюро розслідувань, на голову якого, Романа Трубу, нібито мав вплив Портнов. Але й Трубу мають звільнити найближчим часом. Тож подальша доля скарги викликає сумніви.
«Ви бачили, яке розчарування в пана Портнова викликала змінена підозра Лукаш. Можливо, він думав, що зможе контролювати генерального, але в результаті вийшов провал: Кізя прибрали, Лукаш отримала підозру, Стерненка, за якого вчепилися проросійські політики, ніяк не звинуватять у «вбивстві», — коментує ситуацію один із прокурорів на правах анонімності.