Щоправда, спілкування з активістами, які, власне зверталися до Міністерства культури, вносять свої корективи: так, по-перше, ідеться не про статус архітектурної пам’ятки, зі списку яких було викреслено Гостинний двір, а про внесення об’єкту до списку пам’яток містобудування – звання менш «престижне» за попереднє, проте недоторканість будівлі гарантує. По-друге, будівельна техніка наразі лишається на місці і надалі становить загрозу цілісності пам’ятки.
Треш-карнавал
Територія Гостинного двору нині вельми подібна до знімального майданчику картини «Сталкер». Там, де вчора була галерея, капличка та проводились репетиції мистецьких акцій, сьогодні вельми колоритна руїна – теж може претендувати на арт, тільки напрямку «треш». Люди – активісти, митці, архітектори, мистецтвознавці, – вечеряють при свічках (адже внаслідок останніх подій приміщення знеструмлене і не опалюється). Волонтери носять у термосах гарячий чай. Потроху жартують, відходячи від шоку. Обговорюють план подальших дій.
Дивіться також: Найскандальніші забудови Києва
«Ми готували триденний фестиваль-карнавал, – розповідає очевидець подій, художник і музикант Марина Полетова. – Шили костюми, працювали над оформленням приміщення. Я писала архангела Михаїла, і тут почався стукіт. Люди кинулись ставити загородження, лунали крики «Міліція, міліція!» Вони вломились,наче стадо безумних бізонів, почали топтати декорації, експозиції. Поводись на рідкість по-хамські і грубо, людей били,усім ламали руки, викинули на вулицю, в чому ми були… зараз все зламано – старовинні ікони, музичні інструменти рідкісні…Забудовник заявив, що має всі документи, показав акт власності на об’єкт, найняв людей , які абсолютно не тямлять, що відбувається і зараз уже кажуть: «Хлопці, по попали у маргарин!», – розповідають активісти. – Галереї вже нема… там якраз проводилась виставка «Всі ми люди», і висів портрет Тараса Пушкаря». Нагнавши будівельну техніку і витуривши активістів, нападники заблокували вхід, лишивши всередині священика отця Григорія, котрого не випускали, і він провів чимало часу на морозі в автівці.
Читайте також: Як відстоюють мистецькі поселення у Німеччині
Непрохані гості Гостинного
Нагадаємо, що «треш-карнавалу» передувала горезвісна постанова Кабміну від 15 серпня 2011 року, відповідно до якої Гостинний двір було виключено зі списку пам'ятників архітектури України, що перебувають під охороною держави. 26 квітня 2012 Київрада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою ПАТ «Укрреставрація» на Контрактовій площі, 4 для реконструкції будівлі під торгівельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. «За» проголосувало 68 депутатів. Вранці наступного дня будівельники розпочали підготовку до «реконструкції» Гостиного двору. На територію двору заїхала бурова установка. Робітники розпочали роботу за наказом підрядника — компанії «Основа-Солсіф», не маючи жодних дозвільних документів. До слова, рішення Київради набуває сили лише після підписання міським головою та оприлюднення у комунальних ЗМІ, а цього зроблено не було.
Саме такі «розклади» призвели до появи «Гостинної республіки» – представники громадських організації, зокрема таких як «Збережи старий Київ», «Право на місто» та просто небайдужі громадяни розпочали безстрокову мистецьку акцію протесту. Так щотижневі концерти, лекції і виставки на території «Гостинної республіки» уже стали звичною альтернативою душевного дозвілля. Ціле літо тут влаштовувались джазові концерти, ночі кіно, поетичні читання та інші заходи. Власне, сама проблема Гостинного двору потроху переїхала на задні плани свідомості – всі просто знали, що тут можна приємно і з користю провести вихідні.
Читайте також: Як покарати за незаконну забудову
«Наркозачистки» від Ярича
«Керівництво «Укрреставрації» заперечують свою причетність до цих подій, вони кажуть, що ми самі на себе напали, – розповідає Ігор Луценко, активіст громадської організації «Збережи старий Київ». – Було би наївно очікувати, аби, скажімо, Ярич, директор «Укрреставрації», взяв відповідальність за такі брутальні дії. Але з іншого боку, всім все зрозуміло. Всі розуміють, чиїх це інтересах.» З іншого боку, як повідомляє веб-ресурс «Ракурс», Директор ПАТ «Укрреставрація» Дмитро Ярич закликав громадських активістів укласти меморандум про відвідування Гостинного двору, де буде прописано, представники яких саме організацій матимуть право заходити на територію Гостинного двору. При цьому Ярич підтвердив, що проект реконструкції Гостинного двору передбачає утворення тут торговельно-офісного центру. Він також наголошує, що «нічного нападу» не було, а просто з території Гостинного двору вигнали активістів через їхню поведінку. Пан Дмитро додав, що там були одні наркомани. Про те, що у «наркоманів» було конфісковано, а точніше, вкрадено особисті речі – комп’ютери, магнітофони, музичні інструменти, забудовник скромно мовчить.
«Є ще такий нюанс, що це приміщення здано забудовнику на п’ять років, – коментує художник і дизайнер Надія Сокольчук. – За п’ять років зробити повноцінну реконструкцію чи реставрацію, аби відбити вкладені гроші, нереально! Тобто, іде мова про те, що використовується тихенька схема передачі від однієї організації до другої, до третьої, до десятої… Зараз іде фізичне знищення будівлі, аби потім можна було сказати: «А що, тут уже нічого цінного немає, сама руїна..!»
«Що треба з робити з Гостинним? – міркує Ігор Луценко. – По-перше, нормальний, відкритий проект ремонту, будівля розколота навпіл. Насамперед потрібен ремонт фундаменту.Потім – реставрація фасадів, і всіх елементів, котрі представляють художню цінність. Кажуть, в бюджеті коштів немає. Ці парковки, що поряд, на Контрактовій площі – потроху кешу від тих грошей вистачило би, аби профінансувати усі необхідні роботи!Було би бажання – джерела фінансування знайти було б можна. Приміщення можна було би здавати в оренду без проблем…»
Якщо кнайпи, крамниці і театр переселити до інших приміщень відносно легко, то бібліотека перебуває у положення більш ніж скрутному, адже фондосховища так просто не «випишеш». Простіше знищити. Або «випадково» спалити в ході чергового вигнання «злісних наркоманів».
До слова, запланований забудовником підземний паркінг мав би знаходитись у небезпечній близькості до метрополітену. Що загрожувало би не лише архітектурному ансамблю Контрактової площі, а і безпеці пасажирів. За словами активістів, необхідного дозволу керівництво Київського метрополітену на паркінг не давало.
Читайте також: Рейдери загрожують Андріївському узвозу
Ситуація з Гостинним двором і Контрактовою – лише мініатюрна копія того, що робиться у всьому місті. «Адже є ще Андріївський Узвіз та багато інших беззахисних об’єктів, просто ця тема розкручена, замішано багато людей, – говорять захисники Гостинного. – В Гостинному дворі завдяки існуванню Гостинної республіки перебувало багато людей, і воно набуло розголосу. Все інше руйнується протягом ночі – 18, 17 століття – вранці приходиш, а його нема! Історичне обличчя міста,його духовна, культурна, моральна атмосфера нікого не хвилює. Тут центр міста, це дорога земля, тут можна підняти багато «бабла», а можна створити хороший духовний центр». На жаль, «духовні центри» поступаються місцем комерційним установам, як то сталося з Музеєм Історії Києва на унікальним Театром Маріонеток на Сагайдачного, як це сталося з книгарнею «Сяйво» та… втім, список «загиблих» закладів нескінченний.
Активісти мріють, що приміщення по периметру можна було б здавати – бібліотекам, бутікам , а всередині залишити двір, такий який він є зараз, для влаштування фестивалів та інших заходів, «культурних, мистецьких, безкоштовних – направлених на створення якоїсь атмосфери київської, на передачу з покоління в покоління тої «київськості» від старих подолян до молодих.