2 квітня — день звільнення Київщини від окупантів. Пам’ятаю, як навесні 2022-го вперше зайшов до квартири матері в Ірпені та як там ще довго смерділо протухлим м’ясом, бо 26 лютого в племінниці був день народження й рідні накупили продуктів, щоб святкувати, а вони лишилися в холодильнику. Зрештою, таких історій повно. У знайомої в Ірпені росіяни залишили посеред квартири миску із червоною рибою з морозильника. Типу, щоб засмерділася?.. Мати виїхала з Ірпеня останнім евакуаційним поїздом із двох вагонів. Потім підірвали рейки. Пам’ятаю, російські сухпайки в сусідньому дворі й сліди танка, які вели в щось на кшталт гаражного приміщення багатоповерхівки на першому поверсі. Пам’ятаю, розбомблені будинки, корпус і гуртожиток Податкової академії, у якій училася сестра, згорілу хату родичів у приватному секторі.
Сестра з дітьми досі не повернулася до Ірпеня з Німеччини. Племінник пішов там у перший клас, почав ходити на футбол, племінниця — до інклюзивної школи. 26 лютого ми мали відсвяткувати в Ірпені її 11-річчя… Сестра боїться повертатися з такою дитиною додому.
Матері, можна сказати, поталанило. У дах її будинку влучила тільки одна міна, не дуже пошкодивши перекриття. Чого не скажеш про сусідні.
Читайте також: Буча два роки по тому: живуть люди
Квартира друга Віті в Ірпені вигоріла. Самому Віктору відірвало руки й пошкодило очі наприкінці 2022 року на Донбасі. Сьогодні він теж у Німеччині — на лікуванні. Улітку 2023 року почав трохи бачити одним оком — силуети. Хоч надії майже не було. Квартиру його, можливо, відновили, бо в Ірпені — з того, що я бачив, — майже всі будинки відбудовані. Але Вітя в ній жити чомусь більше не хоче. Принаймні так казав.
22-річний племінник з Ірпеня теж дістав поранення під Бахмутом: у бліндаж влучила міна. Утратив руку, пережив три крововиливи в мозок, але, як пише «Суспільне», «за вісім місяців відновив усі свої фізіологічні функції, і коли настала черга протезування, медики вирішили встановити Георгію біонічну руку». І він навіть знову почав ходити на бальні танці.
А ще згадую, як на початку травня 2022-го на майже безлюдній центральній вулиці Ірпеня серед розбомблених будинків бариста пригощав усіх, хто купував каву, горішками зі згущівкою. Такий собі смаколик звільнення.