Попри назву, Toyota Highlander – це насамперед міський кросовер, який ідеально підходить для великої родини. Від першого знайомства з Highlander не полишила думка, чому японці надали цьому кросоверу високогірного статусу. Салон справді такий великий, що семеро кремезних чоловіків, навіть у повному гірськолижному спорядженні, почуваються тут, як удома. Що ще потрібно автомобілю, який забезпечує комфортне пересування до лижних трас високогір’ям такій великій та дружній компанії? Тут є майже все, хоча тестувалося авто лише в середній комплектації: тризонний клімат-контроль; кнопки керування аудіосистемою, телефоном та клімат-контролем на кермі; сім подушок безпеки, камера заднього виду, підігрів та електропривід сидінь, сигналізація та імобілайзер, магнітола із CD-чейнджером та МР3, Bluetoоth. Не вистачає хіба що великого дисплея з навігацією, але й він доступний у топовій версії автомобіля. Усі прилади та кнопки керування масивні, призначені для справжніх чоловічих рук. Салон автомобіля оздоблений шкірою зі вставками під дерево – строго, консервативно, зате по-японськи надійно.
Утім, такій великій компанії глінтвейн доведеться докуповувати дорогою – із собою більш як ящик вина не візьмеш. Адже коли всі сім сидінь зайняті пасажирами, багажник тут менший, ніж у «молодшої сестри» RAV-4 (290 л). Зате в п’ятимісній конфігурації він розростається до майже ідеальних для далеких подорожей 1200 л.
Високогірний статус цієї Toyota підкріплений системою допомоги при спуску – автомобіль неспішно рухається зі схилу з невеличкою сталою швидкістю, допоки водій не підштовхне його, натиснувши на газ, чи зупинить за допомогою потужних гальм. Дві тонни все-таки! При цьому пасажири не відчувають, який рельєф у них під колесами: підвіска масивного Highlander налаштована досить м’яко – явно на користь комфорту. Вона легко та беззвучно поглинає камені, тріщини та ями. Кліренс 206 мм дає водієві змогу рідко задумуватися над рельєфом будь-якої дороги, головне – щоб вона була.
Утім, все ж треба враховувати, що трансмісія Toyota Highlander не призначена для подвигів. Незважаючи на повний привід, цей горець не має ні роздаткової коробки, ні блокувань міжколісного чи міжосьового диференціалу. Тому, як здалося, стихія Toyota Highlander – це все ж дороги будь-якої якості на рівнинах. Він спокійно пересувається нечищеними від снігу заміськими шляхами, легким бездоріжжям та без проблем вискакує на тротуар.
Не стихія Highlander і круті повороти. М’яка підвіска, високий центр ваги, значна маса та по-американському досить ватне рульове управління не дають змоги стрімко проходити віражі. Утім, згадана модель робить це охочіше, ніж LC Prado. Та й зручні сидіння позбавлені будь-якої бокової підтримки, тому на крутих поворотах із них повільно сповзаєш. Але це не головне. Важливіше те, що під час натискання на педаль акселатора авто видає приємний низький бас і з впевненістю танка несе всю цю «махіну» вперед. Шестициліндровий бензиновий двигун об’ємом 3,5 л і потужністю 273 к. с. має крутний момент 337 Нм.
Двигун, що знайомий нам із топ-версії Toyota Camry, у поєднанні з п’ятиступінчастою автоматичною коробкою передач розганяє автомобіль від 0 до 100 км/год за фантастичні, як для кросовера масою понад 2 т, 8,2 с. Дозволена правилами швидкість 60 чи 90 км/год досягається одним натисканням педалі, а потім «автомат» швидко й непомітно переводить КП до п’ятої передачі, після чого підтримує курсову швидкість на 1500–1700 обертах, лише тихенько побуркуючи. З таким режимом їзди масивне на вигляд авто з об’ємним бензиновим двигуном споживає лише11–13 л на сотню навіть у місті, необтяженому складним трафіком. Цей показник для багатьох конкурентів з аналогічними розмірами – нормальний апетит лише на трасі.
Ще одна риса, що сподобалась у добродушному велетні, – його стать. За кермом Highlander важко уявити жінку – це на 100% чоловічий автомобіль. А таких на ринку нині небагато.
