Народні депутати 15 березня не спромоглися навіть частково прибрати із законодавства колізію, яка утворилася після ухвалення скандальних правок Лозового до Кримінального процесуального кодексу (КПК).
Детальніше про це: Безкомпромісна Рада та «Той, чиє ім’я не можна називати»
У той самий день правки набули чинності. Тиждень поспілкувався головою Департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергієм Горбатюком про те, як швидко суспільство відчує наслідки рішення нардепів.
Бомба вповільненої дії. Правки вносять передусім правовий хаос. Правоохоронні органи намагаються все ж викручуватися з цієї ситуації, тому одномоментної катастрофи немає. Однак передумови вже закладено. По-перше, законодавець прописав, що поправки Лозового, які набули чинності 15 березня, нібито не мають зворотної у часі дії і стосуватимуться тільки нових проваджень, які зареєстровано після цього дня. Іншими словами, за логікою законодавця, у нас буде два кодекси. Перший – щодо нових проваджень, де терміни розслідувань продовжуватиме суд, де дозвіл на проведення всіх експертиз надаватиме суд, де можна скасувати повідомлення про підозру. Другий – щодо справ, зареєстрованих до 15 березня, де діятимуть норми старого кодексу. Частина правоохоронних органів закриватиме на це очі і не застосовуватиме нові норми у випадку старих справ. Такі ситуації вже є. І навіть суди часто закривають очі та застосовують старі норми щодо старих справ. Однак стаття 5 КПК твердить, що до процедури застосовують ті норми, які набули чинності на даний момент. Відповідно, ті кримінальні справи, де застосовують старі норми, можуть «накритися мідним тазом» у будь-який момент. Не дивлячись на те, що дійсно існує закон, який дозволяє паралельне застосування. Вони (депутати – Ред.) фактично позакладали міни, які призводять до того, що будь-яку справу, якщо є бажання, можна звести до нуля. Зараз, через тиждень, місяць, рік, але якщо в тебе є адвокат, є гроші йому платити просто для того, щоб він писав і подавав скарги, то так і станеться. Це стосується і продовження термінів розслідування, і скасування повідомлень про підозру, і неможливості оскарження відмови у продовженні термінів, і стосовно тих же ситуацій у судах, які вже зараз є: якщо не встиг продовжити терміни, то настає обов’язок – не право, а обов’язок! – закрити справу.
Про черги у судах та корупційні ризики. Сьогодні слідчі записуються у чергу на 14 днів уперед. До цього призвів інший закон, відомий як «Маски-шоу – стоп». Тепер судам додалися ще сотні тисяч клопотань по всій Україні. Інакше кажучи, наприклад, у Печерському райсуді зараз черга 14 днів і їм стане на тисячу клопотань у день більше приходити. Відповідно за місяць-два-три записуватися потрібно. А як же записуватися на два місяці уперед, якщо у нас загалом встановлено термін розслідування два місяці (максимальний термін розслідування нескладних злочинів, згідно правок Лозового – Ред.)? Тобто не встиг розпочати, а вже треба записуватися в чергу для продовження термінів розслідування, а якщо не встиг продовжити, то треба закрити. Відповідно, (у випадку, якщо особа має вплив або хорошого адвоката – Ред.) можна просто підійти до слідчого та сказати: «Чуєш, дядьку, а можеш не спішити?» Тобто треба просто несвоєчасно чергу зайняти і справа розвалилася. Так само і до судді. Там написано, що суддя не продовжує терміни, якщо клопотання протиправне та не обґрунтоване. Крапка. В чому протиправність? В чому необґрунтованість? Законодавець не прописує. Однак ухвалу судді не можна оскаржити. Тобто суддя може прийняти будь-яке рішення (і не нести відповідальності за жодне – Ред.).
Про фальсифікацію голосування у Раді.
Детальніше про це: У Раді не можуть розібратися, що саме проголосували у скандальній поправці Лозового
Якби збереглася та перша версія поправок Лозового, то катастрофа настала б одномоментно. Тоді депутати й «підрихтували» їх після голосування. Зробили «фінт вухами» і сказали, що не голосували за закриття справ, у яких сплив рік часу на оголошення підозри. Це було найбільш кричуще. Однак питання в тому, що вони все ж голосували за це і це фальсифікація. Окрім того, будь-який адвокат може взяти стенограму засідання Верховної Ради, де написано, що проголосували правку Лозового у тому вигляді, в якому записано, що справа за рік закривається. Руслан Князевич (Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя – Ред.) жодного слова не сказав про те, що ми прибираємо цю норму. Не було такого і немає. Відповідно, можна навіть припустити, що Європейський суд дивиться на це і каже: почекайте, Верховна Рада за таке проголосувала, а потім голова Ради разом із президентом і Князевичем викинули ці зміни. Взагалі, як можна судити людей за КПК, якщо він ухвалений у злочинний спосіб? Вони ж ще як приймали це? Президент цих норм не подавав, перше читання проголосували і лише потім подав Лозовий, а це заборонено регламентом, бо у такому випадку не відбувається антикорупційна експертиза, не відбувається дослідження ГНЕУ (Головного науково-експертного управління Верховної Ради) і юридичного управління. Тобто жоден із цих підрозділів не надавав свого висновку. Вони ці правки включили в друге читання, «завалили» їх поправки, а потім вийшов Князевич і сказав: давайте ми ці правки ще раз окремо проголосуємо. І проголосували. Там ще є пару моментів, які вони також сфальсифікували. З Верховної Ради виходило два різні законопроекти стосовно варіантів цих змін. Про що можна говорити? Де та держава, якщо вищий законодавчий орган фальсифікує КПК, за яким судять людей, які порушили закон?
Про «компромісний» законопроект щодо часткового скасування правок Лозового.
(законопроект №7547, провалений Радою 15 березня пропонував зберегти правки Лозового для службових та економічних злочинів, а у випадку решти – повернути старі норми КПК)
Так не може бути. Тоді приймайте два кодекси – один для економічних та службових, інший до решти. Може існувати розподіл по тяжкості злочинів. Менш тяжкий – спрощена процедура, а для середніх, тяжких та особливо тяжких – процедура інша. У багатьох справах відбувається поєднання і економічних, і службових, і злочинів проти особи. Що тоді? Якщо вести мову про злочини проти Майдану, то якщо це правоохоронець (підозрюваний – Ред.), то ми переважно інкримінуємо статтю 365 – перевищення службових повноважень. Однак це поєднано з іншими статтями – тяжкі тілесні ушкодження, викрадення, перешкоджання проведенню мітингів та зборів. Тобто не службовими злочинами. Я просто не уявляю як можна одні норми застосовувати для одних злочинів, а для інших – інші норми. Це нонсенс. Вони вже самі показали, що це не Верховна Рада, а якесь зібрання бандитів чи підозрюваних, які хочуть уникнути відповідальності. Нічого спільного з правом або удосконаленням законодавства це не має. У них був шанс скасувати це. У них були голоси, бо ми ж бачили інші голосування у четвер (15 березня Рада також здійснила низку кадрових призначень – Ред.). Тому це домовленість на вищому рівні: і Верховна Рада, напевно, і президент, і генпрокурор, і всі інші для себе вирішили – хай буде. Бо хтось комусь щось пообіцяв і свої домовленості вирішили виконувати.
Про різні норми для різних підозрюваних. Там, де підозрюваний якийсь наркоман, грабіжник, абощо, то воно йтиме як і йшло. Там особливих проблем не буде. Єдина проблематика – з юридичною особою. Бо усі клопотання слід подавати за місцем реєстрації юридичної особи, а юридичною особою у столиці є тільки ГУ МВС у Києві на вулиці Володимирській, 15. Відповідно, усі працівники поліції Києва з усіх районів мають іти тільки у Шевченківський райсуд. Так само прокуратура міста Києва та Генпрокуратура – всі прокурори мають іти тільки в Печерський райсуд. Коли всі органи зійдуться, то черги на рік уперед стануть. Однак, напевно знайдуть якісь виходи і розподілять між судами (Вже після запису цього коментаря у Верховній Раді зареєстрували новий законопроект про часткове скасування правок Лозового №8151. Суть цього проекту виключно в тому, щоб дозволити подавати клопотання в різні суди, а не в один. У решті проблемних питань законопроект не пропонує жодних змін – Ред.). Якісь справи дійсно розглядатимуть, бо і голови судів ітимуть назустріч. Наприклад, коли це стосуватиметься убивств, де за підозрюваних ніхто «не вписується». А решта… навіть ті самі убивства, коли підозрюваний хтось, скажімо, багатий чи пов'язаний з посадовцями, то будь-яку справу можна нескладними адвокатськими засобами звести до нуля. Не по суті зібраних доказів, а виключно через процедуру.