Деякі кінокритики вже назвали «Серйозну людину» (A Serious Man) найкращим фільмом братів Коенів. Попри дискусійність цього твердження, воно не позбавлене сенсу принаймні для тих, хто любить цих режисерів передусім за чорний гумор. Бо з такого погляду цю стрічку можна вважати кульмінацією їхньої творчості. Новий фільм родинного тандему – кінокомедія за мотивами історії про Іова, однієї з найтрагічніших та найжорстокіших біблійних оповідей. У ній ідеться про те, як загадковий у своїх мотивах Бог руйнує вщент життя одного з найправедніших людей на землі, послідовно насилаючи на нього низку жахливих катастроф.
Суть історії (а з погляду Коенів, очевидно, й джерело комізму) полягає в тому, що весь цей несподіваний поворот справ залишається без жодного «божественного» пояснення. За формулюванням головного героя Ларрі Гопніка (Майкл Штулбарг), фахівця з принципу невизначеності Гейзенберга, цей парадокс пояснюється так: «ви не можете знати, що насправді відбувається, але вам все одно доведеться за це відповідати». Тож фільм, власне кажучи, якраз про те, як Гопніку, благочестивому американському єврею, «доводиться відповідати» не відомо за що. Внаслідок кількох подій його спокійне та досить благополучне життя раптово перетворюється на нестерпне жахіття. Щоправда, виявляється, що, на відміну від жорстоких біблійних часів, у Міннеаполісі 1960-х життя простого єврейського викладача фізики перетворити на жах значно простіше. Для того щоб занурити його в безпробудний відчай, цілком достатньо одного корейського студента з погрозами про «зіткнення культур», одного сусіда-«гоя» з рушницею, однієї компанії звукозапису з нав’язливим маркетингом та власної іудейської родини. Всіх цих чинників виявилося достатньо також і для того, щоб перетворити старозавітну історію в найкращий сценарій 2009 року, за версією Національної асоціації кінокритиків США.