Уже завтра, 1 січня, Польща перебере від Угорщини головування у Раді Європейського Союзу. Її черга у законодавчому органі збігається з початком роботи нового складу єврокомісарів, третьою річницею повномасштабної війни в Україні, інавгурацією Дональда Трампа і виборами у самій Польщі. Чого очікувати від цього головування та які питання будуть у пріоритеті країни?
На тлі зростання геополітичної напруги та необхідності зміцнення власної обороноздатності, ключовим напрямком головування Польщі стане питання безпеки у різних її вимірах. Зокрема, йдеться про підтримку оборонної інфраструктури, такої як «Східний щит» чи «Балтійська оборонна лінія», зміцнення співпраці з НАТО та країнами-однодумцями поза межами ЄС: США, Великою Британією, Південною Кореєю.
Крім того, Польща планує працювати над адекватною відповіддю ЄС на гібридні загрози, зокрема на інструменталізацію міграції, а також зіткнеться з викликами, пов’язаними з роботою Шенгенської зони.
«Ми працюватимемо над посиленням потенціалу ЄС та країн-членів у сфері цивільного захисту, стійкості до катастроф, рятувальних робіт та гуманітарної допомоги. Також розглядатимемо питання боротьби з міжнародними мережами організованої злочинності, тероризмом і радикалізацією, зокрема у контексті загроз внутрішній безпеці, спричинених російською агресією проти України», — йдеться у пріоритетах Польщі.
Особистий виклик для Туска
Термін повноважень польського президента Анджея Дуди добігає кінця, а тому вибори, які, швидше за все, відбудуться у травні, впливатимуть на те, як головуватиме Польща. Деякі інсайдери в ЄС уже зазначають, що країна перестраховується, уникаючи внесення суперечливих тем до порядку денного Європейського Союзу, як, наприклад, цілі скорочення викидів вуглецю до 2040 року.
Попри те, що головування у Раді ЄС — це доволі формальна робота, символізм має значення, пише видання The Guardian. «Логотип головування — польський прапор, переплетений з літерами «E» і «U», — покликаний демонструвати повернення Польщі до європейського мейнстріму. Уряд Туска, який пообіцяв надати пріоритет безпеці, є особливо приємним контрастом після негідної дипломатії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана під час головування його країни», — пише видання.
Саме Туску пророкують основну роль під час цього головування Польщі, зважаючи на те, що в опитуваннях його центристська «Громадянська коаліція» наразі випереджає «Право і справедливість». Через це водночас виникли і побоювання, щоб країна не поставила національні інтереси вище європейських, наприклад, у питаннях міграції, торгівлі, енергетики чи захисту клімату.
Попри це, у Варшаві запевняють, що Польща буде чесним посередником і «найефективнішою головою з усіх можливих». «Вибори, зокрема президентські у Польщі, є природною частиною демократії і жодним чином не вплинуть на нашу роботу у Брюсселі», — заявив виданню POLITICO польський міністр у справах ЄС Адам Шлапка.
На думку польського експерта з міжнародних питань, засновника і керівника центру досліджень «Польща-Україна» Даріуша Матерняка, про серйозні ризики не йдеться.
«Вибори у Польщі у 2025 році є президентськими. Звісно, президент має певні повноваження щодо зовнішньої політики, але переважну більшість зовнішньополітичної діяльності здійснюють уряд і міністерство закордонних справ. Тим паче, якщо це стосується політики в Європейському Союзі — тут, у разі зустрічей глав держав і урядів, на Європейській Раді та Раді Європейського Союзу, Польщу представляє прем’єр-міністр чи міністр закордонних справ», — каже він у коментарі Тижню.
Експерт додає, що, крім цього, у Польщі також існує певний неформальний звичай — уряд і прем’єр-міністр відповідають за політику в ЄС, а президент — за трансатлантичні відносини, особливо зі США.
«Тому я не бачу ризику, що це призведе до серйозних ускладнень, пов’язаних із головуванням Польщі в ЄС. Роль Дональда Туска тут буде обмежена виконанням стандартних обов’язків глави уряду в такій ситуації — не думаю, що його участь у президентській кампанії буде особливо помітною», — додає Даріуш Матерняк Тижню.
Передбачення для України
Президент Володимир Зеленський сподівається, що головування Польщі, а згодом Данії, в Раді ЄС у 2025 році стане історичним для України. «Нам потрібен вступ у Євросоюз. Наступного року ми маємо зробити для цього максимум у процесі перемовин і в розбудові відносин з партнерами в Європейському Союзі», — додав він.
Тим часом, речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий зазначив, що головування Польщі може допомогти на шляху до вступу України в ЄС, зокрема у відкритті перших переговорних кластерів уже на початку 2025 року. А також у збільшенні ціни війни для Росії — через запровадження нових санкцій, наприклад, щодо тіньового флоту країни-агресорки, чи шляхом конфіскації активів і їхнього використання.
Західні медіа раніше вже публікували деякі деталі. Так, за словами міністра фінансів Анджея Доманського, Польща домагатиметься подальших санкцій проти Росії, включно з 16-м пакетом, спрямованим на незаконну торгівлю російською нафтою. За даними німецького видання Die Welt, його планують запровадити 24 лютого, у третю річницю повномасштабної війни в Україні.
Проінформовані дипломати ЄС зазначають, що пакет має стати «чітким сигналом» для Москви та стосуватиметься тих секторів російської економіки, які досі не були охоплені зовсім або ж були охоплені недостатньо. Йдеться і про додаткові санкції для осіб та організацій, яких розглядають як «пропагандистів російського режиму і відповідальних за підрив територіальної цілісності України».
Крім того, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що мирні перемовини щодо війни в Україні можуть початися вже цієї зими і додав, що польське головування в ЄС готове відігравати у цьому роль лідера.
Читайте також: Наталія Кудрик: «В Італії меншість переконливо відстоює проукраїнські позиції»
На думку Даріуша Матерняка, питання підтримки України – і загалом усього східного виміру зовнішньої політики Польщі, а в цьому випадку й усього Європейського Союзу — матиме велике значення.
«Тим паче, що для Польщі цей напрямок наразі є найважливішим з точки зору інтересів нашої безпеки. Це стосується не лише України — важливими будуть питання, пов’язані з Білоруссю та президентськими виборами, а також ситуація у Грузії. Проте саме Україна та питання війни, що триває, є і ще довго залишатиметься найсерйознішим викликом для Польщі, також з огляду на неоднозначну позицію щодо Росії, яку представляють такі країни, як Угорщина та Словаччина», — каже він у коментарі для Тижня.
За словами Даріуша Матерняка, можна очікувати, що у зв’язку з головуванням з’являться ініціативи щодо підтримки України у сфері економіки, дипломатії, кібербезпеки, а також, можливо, і щодо питань, пов’язаних із постачанням зброї (хоч за підтримку в цій сфері відповідають механізми усередині НАТО).
«Усе це стане можливістю для більшої мобілізації країн ЄС на підтримку України — і хоча саме головування не передбачає жодних додаткових повноважень для держав-членів, воно дає більші можливості впливати на форум Європейського Союзу», — додає Даріуш Матерняк.