Цьогорічну Нобелівську премію миру присудили головному редактору російського видання «Новая газета» Дмитрію Муратову та філіппіно-американській журналістці Мерії Рессі «за їхні зусилля щодо захисту свободи вираження поглядів».
«Пані Ресса і пан Муратов отримують премію миру за їхню мужню боротьбу за свободу вираження поглядів на Філіппінах і в Росії. Водночас вони є представниками усіх журналістів, які відстоюють цей ідеал у світі, де демократія та свобода преси стикаються зі все більш несприятливими умовами», – мовиться у заяві Нобелівського комітету.
Згідно із заповітом Альфреда Нобеля, премія присуджується особі або організації, "яка більше та краще за всіх попрацювала для зміцнення братерства між народами, для того, щоб розпустити або скоротити чинні армії, або тому, хто сприяв проведенню мирних переговорів". Цього року Нобелівський комітет отримав 329 номінацій на премію миру, а це один з найбільших показників в історії. Серед цьогорічних кандидатів були шведська активістка Ґрета Тунберґ та американська правозахисниця Стейсі Абрамс.
Мерія Ресса
Дмітрій Муратов
Муратов народився 30 жовтня 1961 року в Куйбишеві. У 1983 році закінчив філологічний факультет Куйбишевського державного університету. Після військової служби працював в газеті «Волзький комсомолець». У 1987 році став завідувачем відділу, а пізніше і редактором відділу газети «Комсомольская правда».
У листопаді 1992 року пішов з «КП» і одночасно виступив співзасновником товариства журналістів «6-й поверх», до якого увійшли журналісти, незгодні з новою редакційною політикою газети. Наступного року товариство стало засновником «Нової щоденної газети», перший номер якої вийшов 1 квітня 1993 року . Муратов увійшов в її редколегію і став заступником головного редактора. У лютому 1995 року став головним редактором.
У грудні 1994 — січні 1995 років був спеціальним кореспондентом газети в зоні бойових дій на території Чечні .
Якийсь час Муратов поєднував роботу в газеті і на телебаченні. Був ведучим програми "Прес-клуб", "Суд іде". У 2004 році був одним із засновників Комітету «2008: Вільний вибір». У 2005 році вийшов з Комітету, заявивши, що він «абсолютно розчарований тим, як намагалися об'єднатися демократи».
У 2004 році вступив в Російську демократичну партію "Яблуко" і через п'ять років увійшов до Громадської ради на підтримку виборчого списку партії «Яблуко» на виборах до Московської міської думи V скликання.
Читайте також:Нобелівську премію миру-2020 отримала Світова продовольча програма
«З моменту заснування в 1993 році "Нова газета" публікувала критичні статті на теми від корупції, поліцейського насильства, незаконних арештів, маніпуляцій на виборах, фабрик тролів і до застосування російський військ всередині і за межами Росії. Опоненти "Нової газети" відповідали на це погрозами, насильством і вбивствами. З моменту заснування газети вбиті шість її журналістів, включаючи Ганну Політковську, яка писала про війну в Чечні. Незважаючи на вбивства і погрози, головний редактор Муратов не відмовився від принципу незалежності і послідовно захищав право журналістів писати на вибрані теми, поки це відповідає професійним та етичним стандартам журналістики», – цитує «Нова газета» голову комітету Беріт Рейсс-Андерсен.
У березні 2014 року підписав звернення проти політики російської влади в Криму та визнав дії РФ анексією, а у вересні 2020 року підписав лист на підтримку протестних акцій в Білорусії.
Після оголошення Нобелівського комітета речник президента Росії Путіна Дмітрій Пєсков привітав журналіста Муратова з нагородженням.
"Він талановитий, він сміливий. Звичайно, це висока оцінка. Ми його вітаємо", – повідомив Пєсков журналістам.
Муратов заявив, що має намір перевести частину Нобелівської премії фонду «Круг добра», який допомагає дітям з важкими і рідкісними захворюваннями.