Тиждень.ua зібрав найголовніші події минулих вихідних.
Загиблі та постраждалі мирні жителі
На вихідних на сході України значно зросла активність російсько-терористичних сил. Бойовики відновили обстріли населених пунктів, внаслідок чого страждають мирні жителі.
Так, 2 травня у Кримському на Луганщині під час обстрілу терористи поранили місцеву мешканку. Жінка 1941 року народження, перебуваючи на власному подвір’ї, отримала осколкове поранення стегон під час ведення бандформуваннями з 15.10 до 15.40 вогню із автоматичного гранатомета. Постраждала зараз перебуває у лікарні міста Лисичанськ.
У Красногорівці Донецької області військовий ЗСУ на автомобілі КрАЗ-250 наїхав на велосипедиста. По дорозі до лікарні у кареті швидкої допомоги від отриманих важких травм чоловік помер.
Поблизу Новотошківки на Луганщині через обстріл бойовиками шахти Пролетарська загинула жінка. Терористи випустили чотири протитанкові ракети по житлових будинках населеного пункту.
3 травня під час обстрілу терористами Мар'їнки під Донецьком загинув мирний житель 1959 року народження.
Бойовики обстрілювали український блокпост, але декілька снарядів потрапили і у житловий сектор.
В Авдіївці Донецької області під час обстрілу терористи поранили жінку. Вони здійснили артилерійський обстріл населеного пункту, істотно пошкодили два будинки та автомобіль.
Першотравень
1 травня біля музею Великої Вітчизняної війни у Києві відбувся мітинг Комуністичної партії України.
До мітингу намагалися прорватися кілька десятків молодиків у балаклавах, але міліція їх затримала.
Правоохоронці помістили кількох порушників в автозак, деякі з них опиралися, одному з учасників розбили голову.
Зазначимо, що комуністи планували відсвяткувати 1 травня в центрі Києва, але Міністерство культури відмовило КМДА у погодженні проведення акції.
Згодом на мітинг прибув лідер КПУ Петро Симоненко. У коментарі журналістам Симоненко заявив, що заборони на проведення ходи прихильників КПУ Хрещатиком немає.
Невідомий активіст облив Симоненка кефіром, який, втім, потрапив на журналіста телеканалу «Россия».
Фото: Громадське ТБ
Загалом, мітинг завершився мирно. Симоненко залишив його, втікаючи в супроводі охоронців.
Рекомендуємо для перегляду: Комуністичний Першотравень у Києві
У Харкові між учасниками першотравневого мітингу і проукраїнської акції стався конфлікт.
Зазначимо, мітинги 1 травня в Харкові заборонили через загрозу терактів.
Проте близько 20 людей, переважно похилого віку, зібралися біля стели, встановленої на місці першої «майовки» в Харкові, навпроти Благовіщенського собору. Вони розгорнули плакат з написом “Мир, труд, май”.
Їх попередили, що суд заборонив організації “Трудова Харківщина” проводити на цьому місці мітинг. Частина мітингувальників заявили, що вони не мають жодного стосунку до цієї організації й відмовилися залишати майданчик біля стели.
Після цього до мітингувальників підійшли близько 30 молодих людей із державними прапорами, частина з них була у камуфльованій формі. Молоді люди почали співати Держаний Гімн України поруч із учасниками першотравневого мітингу. Після цього одна з пенсіонерок спробувала вихопити прапор України. На вигуки проукраїнськи налаштованих молодих людей “Слава Україні!” деякі учасники першотравневого мітингу відповідали “Слава Росії!”. Через це між учасниками акцій сталося кілька сутичок. Молодий чоловік у камуфльованій формі вирвав із рук мітингувальника та розірвав плакати з написом “Мир, труд, май”, поклавши його у смітник.
У Санкт-Петербурзі 1 травня відбувся мітинг із українською символікою.
Російська опозиція несла тризуби, синьо-жовті прапори, звучав Гімн України.
Фото: Deutsche Welle
У мітингу взяли участь представники партій «Яблуко», РПР-Парнас, «Партія прогресу» (партія Навального) та ін.
На чолі колон йшли найпомітніший з демократичних петербурзьких політиків, депутат місцевих Закзборів, кореспондент «Новой газеты» Борис Вишневський, а також молодший соратник вбитого Бориса Нємцова, що приїхав з Москви, Ілля Яшин.
Однією з основних тем демократичної колони ходу була антивоєнна: «Руки геть від України», «Свободу Надії», а також вимога об'єктивного розслідування вбивства Нємцова, у тому числі вимога викликати на допит Рамзана Кадирова.
Звуковим супроводом демократичної колони був гімн України, потім Гімн Росії 1990-х років (музика Глінки) та гімн Євросоюзу.
Одеса 2 травня
2 травня в Одесі одночасно пройшли два мітинги – на Куликовому полі, який проводять представники «антимандану» та мітинг проукраїнських активістів на Соборній площі Одеси.
На Куликовому полі зібралося близько двох тисяч людей, аби вшанувати пам'ять загиблих рік тому в Будинку профспілок проросійських активістів.
Рекомендуємо для перегляду: Роковини Будинку профспілок в Одесі
Між активістами різних таборів сталася сутичка:чоловік намагався зняти георгіївську стрічку, бо вважав її символом окупації.
Натомість проукраїнські активісти, присутні на цьому заході, скаржилися, що міліція змушувала зняти їх українську символіку.
Також на знімальну групу телеканалу "1+1" напали учасники мітингу на Куликовому полі. Під час зйомки сюжету кілька десятків учасників мітингу почали ображати журналістів, дорікати в тому, що вони працюють на канал Ігоря Коломойського, штовхати, а також намагалися зламати їм камеру.
Інцидент міг перерости в бійку, однак міліція встигла розняти учасників конфлікту і вивести журналістів з території Куликового поля.
Нікого з мітингувальників затримувати не стали.
Читайте також: Роковини в Одесі: притлумлена агресія
Крім того, 2 травня ГПУ повідомила про підозру екс-керівнику Одеської міліції через минулорічні події. Петру Луцюку інкримінують службову недбалість.
Рекомендуємо для прочитання: Роковини трагедії в Одесі: 48 жертв, 22 підозрюваних та один на лаві підсудних
Конфлікт навколо «Правого сектору»
3 травня заступник міністра оборони Петро Мехед під час відзначення Дня добровольчого руху заявив, що переговори з "Правим сектором" про перехід до ЗСУ завершені.
«В теоретичному плані ведення переговорів вже завершене. Тому скоро вже будемо переходити в практичну площину реалізації цього проекту", – сказав Мехед.
Він також зазначив, що конфлікт з добровольчими батальйонами, зокрема з "Правим сектором", варто розглядати як конфлікт між політичними силами.
Нагадаємо, 28 квітня стало відомо, що підрозділи 95-ї аеромобільної та 25-й парашутно-десантної бригад намагалися заблокувати і роззброїти бійців "Правого сектору" на Дніпропетровщині.
Генштаб спростував оточення бази "Правого сектору", заявивши, що ЗСУ проводять навчання.
Речник "Правого сектору" Артем Скоропадський повідомив, що військові намагалися заблокувати базу "Правого сектору", але їм це не вдалося.
Пізніше стало відомо, що Генштаб відведе військових від бази «Правого сектору» на Дніпропетровщині, оскільки між президентом Петром Порошенком і лідером "Правого сектору" Дмитром Ярошем була досягнута відповідна домовленість.
30 квітня керівництво ПС заявило, що військові ЗСУ обстріляли авто "Правого сектору" на Дніпропетровщині.
1 травня Міноборони спростувало обстріл автомобіля. У міністерстві заявили, що автомобіль не зупинився на вимогу, тому військові освітили місцевість сигнальними ракетами, а потім вартовий зробив попереджувальний постріл у повітря.
3 травня ЗСУ зняли блокпости біля бази "Правого сектору" на Дніпропетровщині
Читайте також: Соцмережі про блокування бази ПС: Україні необхідний закон про добровольців