Більшість мешканців Станично-Луганського району сподіваються, що війна завершиться і настане мир, але цей «мир» кожен розуміє як хоче. Треба визнати, що більшість людей на прифронтовій території не надто любить Україну. Про це в інтерв’ю Тижню повідомив голова Станично-Луганської райдержадміністрації Юрій Золкін.
«А чого ви хотіли? Тут дивляться російське ТБ, у нас у зоні видимості телевежа з Луганська. А українські канали тут погано ловлять антени. І цих людей п’ять років зомбують через телевізор. Як ви думаєте: вони здатні були за цей час полюбити Україну? Вони просто виживають і намагаються отримати вигоду із ситуації. Вони знають, як і куди, за якою схемою, у які фонди писати заяви або телефонувати щодо матеріальної допомоги. Тут навіть окупанти організовували роздачу допомоги від Владіміра Путіна. Для цього на тому боці мосту поставили вагон, у який треба було звернутися з документами про обстеження житлових умов. Українськими, до речі. І після того виплачували допомогу. 30 тис. рубл., здається, для тих, у кого згоріло житло», – пояснив він.
Золкін додав, що хтось мав рідню в Луганську, утік туди й отримує дві пенсії. Хтось поїхав туди, щоб почати отримувати пенсію раніше. Цим людям байдуже, від кого брати гроші.
«Байдуже, на чиїх умовах буде мир: Путіна, Зеленського, Штайнмайєра. Головне, щоб мир. І побільше гуманітарки, бо «нам зобов’язані». І пільги, бо «ми учасники війни». Щонайменше хочуть 50% знижки на оплату комуналки. Ось такі в нас тут розмови», – зауважив голова РДА.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»