Вимоги ЄБРР спрямовані на покращення бізнес-клімату в державі й передбачають, зокрема, створення інституту бізнес-омбудсмена, інакше банк змушений буде суттєво зменшити обсяги кредитування реального сектору економіки в Україні, які дотепер перевищували $1 млрд щороку. Це при тому, що ЄБРР розглядав можливість прокредитувати модернізацію вітчизняної газотранспортної системи, сподіваючись підписати відповідну угоду вже цього року. Ультимативна позиція європейських банкірів дуже наочно характеризує ситуацію, що склалась у відносинах між нинішньою владою та іноземними інвесторами. Через масштабну корупцію та відсутність адекватної реакції на проблеми останніх іноземний капітал утікає з країни.
Днями стало відомо, що 1 червня директором представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні стане Шевкі Акюнер. Андре Куусвек, який очолює офіс ЄБРР у Києві від 2008 року, йде на підвищення: його призначено директором із розвитку фінансування в національних валютах та місцевих ринків капіталу ЄБРР. В інтерв’ю Тижню пан Куусвек назвав основні причини втечі з України інвесторів і розповів про інвестиційні пропозиції вітчизняній владі, через ігнорування яких банк може зменшити обсяги позик.
У. Т.: Торік приріст прямих іноземних інвестицій в Україну відбувся фактично повністю за рахунок Кіпру. Що стало причиною втечі інвесторів із нашої країни останнім часом: кризові тенденції у світі чи погіршення внутрішнього інвестиційного клімату, зокрема й через політику влади?
– Згаданий вами клімат залежить від таких критеріїв, як потенціал країни, макроекономічна та фінансова стабільність, а також реальні операції в її економіці. З огляду на ці три пункти Україна має потенціал: велика країна з добрими можливостями в таких галузях, як металургія, аграрна промисловість тощо. Але їй бракує макроекономічної стабільності, яка є в багатьох інших державах зі схожими даними. Наприклад, вона піднялась у рейтингу Світового банку Doing Business 2012 року на дев’ять сходинок. Проте все одно на цій шкалі Україна перебуває поміж високоризиковими країнами Азії та Африки. Ми бачили певний прогрес на шляху втілення деяких реформ у 2011-му, одначе 2012-й був утраченим роком. Зокрема, через вибори. Тож буду здивований, якщо за підсумками 2013-го ваша держава підніметься в рейтингу. Бюрократія і тиск на реальний сектор, корупція та складні закони є ненормальними в сенсі розвитку і створюють очевидні для інвесторів проблеми, які заважають поліпшити бізнес-клімат.
Інвестиційні умови торік були настільки несприятливими, що в галузі виробництва в Україні ЄБРР уклав кошти лише в один проект ($10 млн харківському виробнику рекламної продукції UBC Promo). Це неймовірно! Україна! 45 млн людей, гігантська територія! Але кількість інвесторів, охочих вкладати тут кошти, стрімко зменшується, зокрема через зростання рівня корупції.
У. Т.: Під час недавнього візиту до України президент ЄБРР Сума Чакрабарті попередив про можливе зменшення банком обсягів кредитування, якщо в державі не поліпшиться бізнес-клімат. Було висловлено низку пропозицій. Чи врахував їх уряд і чи змінилося щось відтоді?
– Із цього приводу тривають переговори з відповідними міністерствами, державними та недержавними установами. Сподіваємося, що зможемо повідомити про результати цієї роботи в середині червня під час проведення Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при президентові.
У. Т.: Якою є мета створення ініційованого, зокрема, і ЄБРР інституту бізнес-омбудсмена в Україні? Коли, на вашу думку, очікувати перших результатів його діяльності?
– Вважаємо, що інститут бізнес-омбудсмена буде корисний для держави, підприємництва та виконавчої влади. Він має стати єдиною консолідованою платформою для обговорення й вирішення проблем окремих компаній і зробить прозорішою економіку. Такі офіси функціонують у низці країн, як-от Росії, Південно-Африканській Республіці, Австралії та ін. Сподіваємося, що заснування й робота такої інстанції в Україні допоможе поліпшити інвестиційний клімат і збільшить довіру інвесторів.
Створити в Україні відповідний апарат ми запропонували Вікторові Януковичу на початку року. У квітні до Києва завітає експерт Базельського інституту управління, який проведе консультації з українськими державними та недержавними установами. Їх результатом стануть поради й пропозиції щодо заснування офісу бізнес-омбудсмена, а також конкретних дій у боротьбі з корупцією та підготовки до підписання антикорупційного меморандуму.
Очікуємо, що інститут бізнес-омбудсмена буде сформований і запрацює у 2014-му. А влітку цього року маємо укласти з українським урядом меморандум, про котрий я щойно згадав.
У. Т.: Від чого залежить цьогорічний рівень інвестицій ЄБРР в Україну?
– Дальший розвиток наших проектів та інвестицій пов’язаний із макроекономічною стабільністю. Одначе сприймайте мій прогноз як суто спекулятивний. Якщо макроекономічні показники будуть сприятливими, наші інвестиції можуть залишитися на тому самому рівні, що й в останні чотири роки, тобто в обсязі від $1 млрд за рік. Однак якщо ми не досягнемо консенсусу в питаннях боротьби з корупцією та інших ініціатив ЄБРР, запропонованих українському уряду, і якщо макроекономічні умови будуть несприятливі, то рівень інвестицій і надалі залишиться під великим питанням. Крім того, важливим зовнішнім чинником, здатним сприяти поновленню зацікавленості інвесторів в Україні, буде підписання Києвом програми Stand-By із МВФ. Це може значно пожвавити кредитування приватного сектору з боку Європейського банку реконструкції та розвитку.
У. Т.: Як у ЄБРР оцінюють співробітництво з Україною в попередніх інвестиційних проектах? Чи виправдали вони сподівання?
– За три останні роки найпозитивніше ми оцінюємо проекти у двох секторах. По-перше, це агробізнес, по друге – енергетика, відновлювані джерела. ЄБРР приділяє велику увагу розвитку відновлюваної енергетики і 2012 року успішно підписав перші проекти щодо сонячної, вітрової та малої гідроелектроенергетики в Україні. Кредит обсягом €5,7 млн для розвитку, будівництва й експлуатації сонячної електростанції потужністю 4,5 МВт, яка буде власністю ТОВ «Грін Агро Сервіс», став для ЄБРР у регіоні першою ластівкою в цій сфері. Такі починання повинні відіграти роль каталізатора розвитку українського сектору відновлюваної енергетики. Крім того, вони стали першими проектами, проплаченими в межах нещодавно запущеної банком програми фінансування альтернативної енергетики в Україні (USELF).
2012 року майже €180 млн було виділено на проекти в сільському господарстві, яке традиційно є одним із пріоритетних секторів для банку у вашій країні. Кредити отримали кілька компаній: «Астарта» ($12 млн), ED&F Man ($15,9 млн) та «Агротрейд Груп» ($23 млн). А ще ЄБРР організував синдиковану кредитну лінію обсягом до $125 млн для однієї з найбільших сільськогосподарських компаній – ТОВ СП «Нібулон». Цей проект став однією з найбільших синдикованих угод в українському сільськогосподарському секторі за останні роки.
У. Т.: Як відбувається реалізація проекту «Укриття» на Чорнобильській АЕС, що є для ЄБРР одним із найбільших в Україні?
– Торік у листопаді розпочато підйом структурних елементів нового безпечного конфайнмента («Арки»). Це один із проектів, через який ми, навіть попри несприятливі інвестиційні умови, не втратимо інтересу до України. ЄБРР – банк-розпорядник і вкладник коштів у Чорнобильському фонді «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки. Участь ЄБРР та країн-донорів у відповідних проектах є грантовою. Наш банк – один із найбільших наповнювачів цих фондів із загальним внеском понад €325 млн.
У. Т.: Які проблеми є у сфері розвитку «довгого кредитного ресурсу» в нашій країні? У чому вбачаєте шляхи виходу зі скрути?
– До кризи іноземні кошти були в Україні легкодоступними. 40% банківської системи формували саме іноземні фінансові корпорації, а компанії країни виходили на міжнародні ринки капіталу, отримували позики. Нині маємо кризову ситуацію, коли закордонний капітал уже не є легкодоступним. На наш погляд, другий рівень пенсійної реформи, що має бути впроваджений у 2014 році й дасть людям змогу накопичувати кошти на приватних рахунках, може стати передумовою розвитку «довгого ресурсу» в Україні. Наприклад, у Казахстані пенсійну реформу було проведено ще 1998-го, і сьогодні в тамтешніх пенсійних фондах зосереджено більш ніж $25 млрд. Це і є той самий «довгий ресурс», на який зможе спиратися фінансова система країни.
У. Т.: Чи розглядаєте ви ринок деривативів в Україні як можливий інструмент для укріплення її фінансової системи і чи не є такий інструмент високоризиковим?
– ЄБРР вважає доцільним розвиток цього виду фондових інструментів у вашій країні. Деривативи дають змогу мінімізувати для банків та корпорацій валютні ризики через операції з їх хеджування. Так, ми знаємо про негативні приклади розвитку ринку деривативів, наприклад у США, де ці інструменти використовували не для хеджування, а для спекуляцій. На нашу думку, ризик від їх застосування в Україні може бути обмежений ефективним банківським регулюванням.
У. Т.: ЄБРР майже згорнув мікрокредитування бізнесу в Україні. Чому ці проекти в останні роки гальмуються?
– Програми кредитування бізнесу проходили через комерційні банки, яким ми виділяли кошти саме на його розвиток. Кінцевими споживачами ресурсу були українські середні та малі підприємства. 2009 року в країні фактично заборонено валютне кредитування (особливо малого й середнього бізнесу). «Довгий ресурс» у гривні недоступний для ринку, зокрема через неможливість надання позик у національній грошовій одиниці такими структурами, як наша. Тож останні чотири роки ми не могли кредитувати мікробізнесу в обсягах, які були до 2008-го. На жаль.
У. Т.: Уже кілька років ЄБРР очікує від Кабміну права на кредитування в нацвалюті. Хтось із українського боку свідомо затягує вирішення цього питання?
– Не думаю, що є якісь специфічні структури, антагоністи ідеї кредитування за проектами ЄБРР у гривні. Надання позик у місцевих валютах є звичайною практикою нашого банку, яка діє в 64 державах. Зокрема, ми кредитуємо в місцевих грошових одиницях у багатьох країнах, як-от Росія, Польща, Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан та ін. Скрізь там центральні банки дозволили нам таку практику, але в Україні чомусь кредитування у гривні досі неможливе. Переговори про це нині в активній стадії. У лютому ми провели зустрічі із президентом та прем’єр-міністром і порушили питання щодо можливості кредитування у гривні та випуску нами й іншими міжнародними організаціями облігацій у гривні. Це питання першочергової важливості. Крім того, ми обговорювали цю тему з Національним банком.
Передусім ми повинні вирішити питання з дозволом на випуск облігацій у гривні. Законопроект щодо цього зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді. Залагодивши цю справу, нам потрібно буде відкрити гривневий рахунок, а також знайти інвесторів, яким будуть цікаві довгострокові ресурси в нацвалюті України.
У. Т.: Як ви оцінюєте монетарну політику Національного банку?
– Різні часи вимагають різних політичних підходів. Причин штучно утримувати стабільність валютного курсу було багато. У довгостроковій перспективі для України доречно було б ввести гнучкішу курсову політику, перейти до плаваючого валютного курсу й таргетування інфляції. Ми розуміємо, що 2012 року в країні мала місце дефляція. Але ми впевнені, що надалі держава лише виграє, послабивши контроль над курсом гривні.
У. Т.: ЄБРР погіршив свої економічні прогнози щодо України на 2013 рік. Наприклад, зростання ВВП ви очікуєте лише на рівні до 1%. Які були для цього підстави?
– Різке вповільнення зростання промислового виробництва у IV кварталі 2012 року та гальмування реформ, наприклад у газовому секторі, як і остаточного рішення щодо поділу НАК «Нафтогаз України» на різні компанії. Реформування енергетики впирається у вибір України щодо асоціації з ЄС чи входження до Митного союзу, а його так і не зроблено. Крім того, на погіршення макропоказників впливає ситуація на глобальних фінансових ринках, зокрема і євросоюзівських. Так, гальмування економіки в Європі стримує експорт, від якого так залежить Україна.
