"Я закликав б усі політичні сили Польщі, щоб вони не робили нічого, що призвело б до того, що Польща стала б причиною зниження шансів підписання цієї угоди (про асоціацію – ред.)", – сказав Сікорський.
Як відомо, 11 липня нижня палата польського парламенту повернула на повторний розгляд у комісію з питань культури та ЗМІ проект заяви до 70-ї річниці Волинської трагедії, оскільки до документу були запропоновані поправки.
Документ підготували на основі п’яти депутатських законопроектів, розглянутих в комісії з питань культури і ЗМІ Сейму Польщі.
В проекті Волинська трагедія описується як етнічна чистка з ознаками геноциду, жертвами якої у 1942-43 років стали близько 100 тисяч польських громадян.
У проекті міститься також подяка українцям, які, ризикуючи власним життям, захищали поляків, які перебували в небезпеці, та українцям, які допомагають у документуванні злочинів та вшануванні їхніх жертв.
Більшість у польському Сеймі має урядова партія "Громадянська платформа", яка виступала проти включення до тексту постанови слова "геноцид", щоб не псувати відносин з Україною, однак опозиційна партія "Право і справедливість" внесла до тексту постанови свої поправки, чим ще раніше викликала розкол у лавах польських парламентарів.
У той же час президент Польщі Броніслав Коморовський заявив під час виступу на відкритті пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві, що злочини на Волині 1943 року мали ознаки геноциду.
"Я зворушений тим, що сьогодні зустрічаюся з вами для того, щоб помолитися за душі жертв злочинів на Волині, які мали ознаки геноциду", – сказав польський президент і додав, що ці події стали одними з найболючіших для поляків у часи Другої світової війни.
20 червня верхня палата польського парламенту Сенат у заяві до 70-ї річниці Волинської трагедії окреслила події як етнічну чистку польського населення з елементами геноциду, бо винищення польського населення здійснювалося за етнічною ознакою.
Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. Водночас польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення – кількість жертв з українського боку оцінюють у 10-20 тисяч людей.