Аліна Пастухова Журналіст Тижня

Голос волаючих у Мін’юсті

Політика
18 Травня 2011, 10:49

Влада таки вирішила винести на обговорення законопроект про парламентські вибори, за яким вона хоче обирати Верховну Раду наступного скликання у жовтні 2012 року. Міністр юстиції Олександр Лавринович провів зустріч із представниками понад ста політичних партій, які мали можливість висловити свою думку щодо розробленого владою документа.

«Ми хочемо перед тим, як остаточний варіант законопроекту буде відправлено на експертизу до міжнародних організацій, вислухати думки представників політичних партій, щоб урахувати їх», – зазначив міністр на початку зустрічі.

Та зустріч фактично перетворилася на випускання пари представниками парламентської опозиції та позапарламентських партій. На адресу законопроекту, фактично розробленого владою під себе, лунала жорстка критика. Незадоволення викликала як загальна концепція (змішана виборча система), так і окремі норми. Представники різних політсил наводили численні приклади того, як новий закон використовуватиметься для забезпечення після парламентських перегонів керівної ролі нинішньої партії влади. Причому зазвичай непримиримі ідеологічні опоненти, наприклад, Прогресивна соціалістична партія та Народний Рух України, демонстрували незвичну єдність позицій. Але жодних гарантій на хоча б мінімальне покращення якості документа учасники обговорення так і не отримали. Протягом усієї зустрічі Лавринович давав зрозуміти: закон напишуть так, як буде вигідно біло-блакитним і пропозиції партій, що суперечать цьому плану до уваги не братимуться.

Уже на початку обговорення з’ясувалося, що документ, який отримали на руки представники політичних партій і той, що зібрався розглянути з ними міністр юстиції відрізняються за змістом. Виявляється, до тіла законопроекту вносили зміни уже після того, як його представили громадськості. Тим представникам партій, яким пощастило отримати найсвіжіший варіант, намагалися ознайомитися з ним безпосередньо перед початком обговорення. Іншим про зміни тексту законпроекту на початку зустрічі повідомив Лавринович.

«Мін’юст уже розпочав вносити до закону зміни, але ще не підготував до друку оновленого проекту», – заявив міністр. За словами Лавриновича, згідно з останньою версією закону, в ньому не буде інших, окрім передбачених Конституцією, підстав для зняття кандидата з реєстрації (зміна громадянства чи смерть кандидата, набрання чинності обвинувального вироку суду). Раніше ця норма викликала критику з боку представників політсил та експертів.

Але після корекції норми щодо зняття з реєстрації ставлення до законопроекту залишилося негативним. Більшість присутніх на зустрічі представників партій піддавала критиці ідею повернення до мажоритарно-пропорційної системи, яку раніше застосовували на виборах до парламенту 2002 року. Тоді партії влади вдалося сформувати парламентську більшість саме завдяки мажоритарникам.

«Перехід до змішаної системи – це крок назад. Потрібно переходити до відкритих списків, які обіцяв кандидат у президенти Віктор Янукович», – наголосила лідер Народно-демократичної партії Людмила Супрун. Таку позицію висловлювала більшість представників різних політсил. Наполягання на збереженні пропорційної системи вони пояснювали так: коли вибори відбуваються за партійними списками, громадяни голосують за програми партій, коли ж за мажоритарною системою – голосуватимуть «за гречку і горілку».

Водночас була і невеличка групка прихильників чистої мажоритарки. «Якщо сьогодні подивитись, як формуються партійні списки, хоч які б ми зміни до закону внесли, вони формуватимуться таємно партійними лідерами. Виборець не має впливу ні на політичні партії, ні на депутата. Народний обранець залежить лише від лідера партії, який включив його до партійного списку. Ми хочемо, щоб було так: у нас є депутат, ми знаємо його, він проводить регулярні зустрічі з виборцями, відповідає на наші запитання, пише депутатські запити, допомагає ремонтувати будинки, дороги», – пояснив Тижню свою позицію Вадим Гладчук, лідер партії «Народний порядок».

Але дискусія на тему виборчих систем виявилася голосом волаючих у пустелі.

«Тип виборчої системи обрав особисто президент, він створював робочу групу для написання цього закону саме для такої системи. І наше обговорення з приводу того, яка система краща, буде таким, що не матиме жодного наслідку. Так що прошу обговорювати зміст закону», – повідомив Лавринович.

Не менше незадоволення викликали й інші положення документа. Зокрема, присутні на зустрічі вимагали повернення партіям права об’єднуватися в блоки. Також учасники намагалися переконати міністра юстиції в тому, що запропонований законопроект порушує принцип рівності всіх політичних партій, гарантований Конституцією.

Багато нарікань викликала норма, що надає перевагу під час формування виборчих комісій парламентським партіям.

Шквал негативних оцінок отримала норма щодо фінансування виборчої кампанії із виборчих фондів. Представники різних партій наголошували, що це фактичне надання переваги партіям, яких спонсорує великий бізнес, тому виборча кампанія має фінансуватися лише за рахунок держави.

Незадоволення висловлювали і щодо підвищення прохідного бар’єру для партій з 3% до 5%. «На виборах 2007-го з бар’єром 3% було втрачено 24% голосів, розподілених між партіями-переможцями. Натомість 1998-го – в останній рік із чотиривідсотковим бартером – бонус становив уже 30%. А з бар’єром у 5%, якшо орієнтуватися на нинішні рейтинги, губиться половина голосів. І це пропорційна система?» – висловився депутат від фракції НУ-НС, член робочої групи із розробки виборчого законодавства Юрій Ключковський. Не оминув Ключковський й інших проблем законопроекту – можливості фальшування результатів голосування вдома, права виборчих комісій ухвалювати рішення третиною свого складу.

Звертали увагу і на те, що новий закон створює нерівні умови для політсил при проведенні передвиборчої агітації у засобах масової інформації.

«Шоу Савіка Шустера, Кисельова… туди ж запрошують обраних, того, кого розкручують. Нашу партію не допускають на ці шоу, щоб ми там представили її політику», – обурювався один із лідерів Прогресивної соціалістичної партії Володимир Марченко.

Лавринович мовчки вислуховував думки учасників обговорення, час від часу щось записував. Представники ж політичних сил після закінчення власних критичних промов один за одним залишали приміщення Мін’юсту, вочевидь, не вірячи, що їхні думки будуть враховані. До кінця обговорення залишилося менше половини присутніх.

«як хто ми тут присутні? Якщо як масовка, то який сенс вести дискусію?» – обурювався прогресивний соціаліст Марченко.

«Нас запросили як ширму, щоб доповідач у парламенті сказав, що, мовляв, ми радилися з усіма партіями», – ділився враженнями бютівець Сергій Подгорний.

Наприкінці зустрічі слово взяв голова секретаріату Української народної партії Валерій Асадчев, щоби подякувати міністру принаймні за те, що дозволив усім охочим висловити свої позиції: «Хочу зауважити «демократичність» Міністерства юстиції. Це ж треба було зібрати всі партії, щоб жодна з них не висловилась на користь запропонованого законопроекту».

Поки ж представники політсил випускали пару в залі засідань, під стінами Мін’юсту зібрався невеличкий мітинг прибічників партії «Народний порядок». Вони намагалися переконати Лавриновича у необхідності скасувати грошову заставу для партій, збільшити термін виборчої кампанії до 120 днів, створити умови для тендерної рівності під час виборів та забезпечити пропорційне представництво у виборчих комісіях для кожного кандидата, а не лише для парламентських партій. Переконували так само безрезультатно, як і їхні колеги у залі засідань.