Тож ввечері третього вересня обмальований психоделічними графіті потяг прибув на першу колію столичного вокзалу. Там його чекали журналісти, оператори, артисти, відвідувачі фестивалю, в ще… міністр інфраструктури, міністр культури та представник Офісу Президента, які прийшли, щоб се дійство перед камерами представити.
За півгодини до презентаційних слів з’являються робітники, які метушливо тягнуть різні дроти, облаштовують мікрофонні стійки та колонки з музикою. Музика лунає дуже різна. Від ОЕ до Лободи та вірусної російської пісні «Вите надо выйти» (яка в 2017-му виграла «Прорив року» премії Муз-ТВ 2017). Так як ГогольTrain анонсували як унікальне арт-явище в українському культурному просторі, такий контраст дивував. Журналісти іронічно питали одне одного хто замовляє музику? А може це складний натяк на те, що без українців в Росії і попси б не було. В будь-якому випадку в такому музичному супроводі слова міністра Ткаченка про необхідність “виносити” культуру нашого міста в інші населені пункти, в кожне село, сприймалися якось інакше. (Яку культуру будемо «виносити»?) Пізніше організатори фестивалю запевнили, що до музики та обраних треків вони не мають жодного відношення, адже це була перевірка аудіоситеми перед спічем представників міністерств.
Читайте також: ГогольFEST, BookForum та Meridian Czernowitz. Головні культурні події вересня
Загалом перед організаторами й так стояло нелегке завдання провести офлайн фестиваль під час карантину з дотриманням усіх вимог ВООЗ та заходів безпеки. У центрі потягу є вагони-ресторани, які на час поїздки перетворились на центри сучасного мистецтва з музичною та електронною сценами, баром та виставкою. Кількість людей у вагоні трохи нівелювала вимоги про дистанцію, однак це було тимчасовим. Більшість відвідувачів побачивши, що для них немає місця, замовляли їжу-напої, робили фото та поверталися у свої вагони. І тут справа не стільки в соціальній відповідальності пасажирів як у незручності споживанні їжі і напоїв стоячи у потязі, який постійно гойдається.
На ранок дуже яскраві пасажири Гогольфесту (а варто додати, що у більшості відвідувачів були чудернацькі зачіски, або одяг, або макіяж) мали вигляд однієї компанії, яка трималася разом. Наврядчи учасники фесту, які добиралися самостійно, вже з перону відчували таку єдність, порозуміня та передчуття свята.
«Комусь треба Аспірину? А води? У мене є!» – звертався добродушний учасник фестивалю до інших.
(Перший концерт-відкриття за участі гурту Даха Браха відбувся без артистів через несприятливі погодні умови. Глядачам показали перформативну частину шоу під фонограму)
Уже ввечері було заплановано відкриття Гогольфесту у вигляді перфомативного концерту під назвою «І корабель пливе». Під час саундчеку ми разом з музикантами піднялися на багаторівневу сцену,яку звели на мосту, в основі якого затоплена німецька баржа. Організатори наголошували, що така локація є унікальною і якраз придатною для перфомансу, який включатиме живий виступ етно-гурту Даха Браха, відеоарт, світлове шоу і фаєр-шоу. Глядачі ж мали приплисти на катерах, човнах і плотах і споглядати концерт з Дніпра.
Читайте також:Кінофестиваль «Молодість»: екран та маски
Музиканти перед виступом обговорювали, що мабуть і свої фірмові шапки не одягатимуть, бо шквальний вітер їх здує. Як виявиться потім з цієї ж причини організатори музикантів на ту сцену не випустять, адже незадовго до виступу сильний дощ із шквальним вітром, пошкодить частину даху над сценою та заллє апаратуру. Організатори не ризикуватимуть життям та здоров’ям артистів і голос Марка Галаневича в кінці шоу повідомить, що живого концерту не було через несприятливі погодні умови.
Тож відкриття фестивалю супроводжувалося лише фонограмою. Глядачі на таку новину відреагували по-різному, хто скаржився на обман, хто навпаки хвалив їх за чесність, а хтось був задоволений не зважаючи на холодну погоду та відсутність артистів
Пізніше директор фестивалю Максим Демський пояснив, що запланований концерт гурту ДахаБраха відбудеться, але в останній день та у іншому форматі. Частину обурених глядачів це заспокоїло.
Після пришвартування плавзасобів учасників Гогольфесту чекали рейви та перфоманси на території колишнього Комбайнового заводу — просторі URBAN CAD. Хедлайнером вечорів став DJ Tapolsky, OY Sound System. Вперше виступили вживу Ragapop.
Дебютний виступ Ragapop
Варто окреслити, що події Гогольфесту відбувалися на кількох локаціях і часом одночасно. Це і URBAN CAD, і Гідропарк, і херсонський театр ім..Куліша, і готель «Фрегат», у якому глядачі дивилися на виступи артистів з балконів.
Програма була насичена і одночасно відбувалися освітні лекції про лідерство, мрії та ромів, дискусії, презентації та виставки. Учасники фесту могли навіть брати участь у перформансах та виставах. У нашвидкуруч влаштованому в покинутих приміщеннях кінотеатрі показували добірки сучасного українського кіно, фільми херсонської кіношколи, документальну стрічку про місцеву гордість заповідник «Асканія», а також фільму «Зарваниця» Романа Хімея та Яреми Малащука. Останню стрічку, до речі, показували на 49-му кінофестивалі Молодість в Києві. У театрі можна можна було подивитися виставу за участі гурту Dakh Daughters Make Up, камерну оперу Стус: Перехожий, оперу IYOV.
Читайте також: Подих міста у візуальних ефектах Bouquet Kyiv Stage
На площі перед театром відбулася прем'єра опери Take off від Влада Троїцького та формації Nova Opera.
Сцену для спецподії розташували на фасаді театру, а глядацьку залу з стільцями організували прямо на театральній площі. Шоу, яке доповнювало музику та вокальні партії Nova Opera, включало відеопроекцію на будівлю театру та світлове шоу, яке вражало місцевих жителів. Була презентована нова книга Олени Герасим’юк, на яку з різних куточків з’їхалися військові та волонтери. В останній день на вертикальному концерті виступили гурти Vinok, Вагоновожатые, анонсований бонусний концерт DakhaBrakha та Dakh Daughters. Цікаво, що початок виступу фрік-кабаре збігався з відправленням арт-трейну, що заважало частині відвідувачів фесту додивитися концерт до кінця.
Загалом, Херсон здався спокійним і неспішним містом. На вулиці багато пенсіонерів, які займають усі лавочки, голосно сперечаються або й дивляться зі звуком якісь улюблені програми в ютубі і в пропорціях значно менше туристів. На афішах міста окрім Гогольфесту анонсовані лише прем’єра в місцевому театрі та виставка білоруського одягу.
Читайте також: Цьогорічна Toloka: в «зеленій зоні» просто неба
Чи пристосованим був Херсон для проведення фестивалю такого масштабу? І так, і ні. Сервіси місцевого таксі не витримували навантаження і таксисти самі щиро дивувалися кількості замовлень і кількості немісцевих, хоч і знали причину. (Бо навіть шоу-відкриття важко було не помітити і не почути). Однак могли виникнути проблеми з тим, що таксисти не знали декомунізованих назв вулиць. А тим більше українського їх звучання. Для зручності місцевих абсолютно на усіх вказівниках вказана стара назва місцевих вулиць. Та й у побуті вживаються досі вулиці Леніна та Жовтневої революції.
Працівники сфери послуг були раді збільшенню клієнтів, невороже ставилися до української та навіть часом відповідали нею. Надію відчути на справді український «український південь» кількаденне перебування у Херсоні цілком дало. Проведення таких фестивалів дає поштовх розвитку місту. Це потенційно може розвивати інфраструктуру, туризм, креативні індустрії. За словами президента та співзасновника Гогольфесту Влада Троїцького, завдання фестивалю зараз – це відкрити та пізнати місто заново…як самим містянам так і загалом в Україні. Адже у нас є дуже багато не розрекламованих міст, яким насправді є чим вражати та дивувати.