28 лютого президент України Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України до ЄС. Голова ВРУ Руслан Стефанчук та Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підписали її разом із президентом. У Європарламенті увечері 28 лютого з’явився проєкт резолюції щодо подальшої підтримки України та «надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС». Згідно із розкладом засідань, проєкт резолюції висунуто на розгляд і голосування сьогодні. Також Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Польща, Словаччина і Словенія вже закликали до негайного надання Україні членства в ЄС.
“Український конфлікт змушує ЄС позбуватися своїх священних корів”, – пише The Guardian. “Зображення з поля бою, лідерство президента України Володимира Зеленського, який сформулював цю війну як війну між європейською демократією та грубою силою приниження, а також виклик, який ставить співпраця із союзниками у Великій Британії та США, що наполягають на більшому, втрачаючи менше, створили нову політичну необхідність. Стандартний раціональний аналіз з точки зору економічних інтересів відійшов убік. І якщо у звичайні часи глибокі економічні зв’язки ЄС з Росією обтяжували, а країни боялися засмутити Кремль, тепер ці зв’язки пропонують важелі впливу, яких немає ніде в світі”, – пише видання.
27 лютого відбулося спеціальне засідання німецького Бундестагу у зв’язку із початком повномасштабної війни РФ проти України. На засіданні були присутні парламентарі, канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франк-Вальтер Штайнмаєр, також посол України у Німеччині Андрій Мельник. Зал привітав українського посла стоячи і оплесками, які тривали майже хвилину.
Промову, яку виголосив Олаф Шольц, вже встигли назвати історичною. Сам канцлер назвав нинішню війну «поворотним моментом». «Чи є у нас сили встановлювати обмеження таким розпалювачам війни, як Путін», – запитує Шольц. За словами канцлера, Німеччина дала свою відповідь у вигляді санкцій і відключення SWIFT. Також ФРН зобов’язується виконувати свій обов’язок в НАТО без «якщо і але». «Відтепер ми щороку вкладатимемо в нашу оборону більше двох відсотків валового внутрішнього продукту. Мета – ефективний, ультрасучасний, прогресивний Бундесвер, який надійно захищає нас», – наголосив канцлер.
“Європа святкує народження нової Німеччини”, – написала про ці зміни німецька газета Die Welt. «Зміну курсу Німеччини у зовнішній та безпековій політиці зустріли з ентузіазмом у Франції. Саме те, що Париж марно вимагав роками, сталося», – пише видання. Недільну промову Шольца переклав та опублікував французький портал Le Grand Continent. Видання назвало його першим серед канцлерів на війні. Французька преса порівнює його із Йошкою Фішером у 1999 році, коли «зелений» міністр закордонних справ виступив за втручання НАТО в Косово і ознаменував «вирішальний поворотний момент в історії німецьких лівих».
Читайте також: Ворог несе втрати: які перемоги українського війська на фронті та поразки у окупантів
Також світова преса відзначає героїзм українського президента Володимира Зеленського. «Володимир Зеленський — актор-комік, президент України, зухвалий герой, який протистоїть армії Владіміра Путіна. Незважаючи на широку підтримку вдома, його поява як воєнного лідера мала незапланований ефект: він об’єднав розділену Америку. Останніми часом політики на Капітолійському пагорбі та ведучі кабельного телебачення по обидва боки політичних барикад сходилися в одному, похвалі його за лідерство», – пише американський Newsweek. Так, республіканець Ауґуст Пфланґер назвав Зеленського «левом серед лідерів», а демократ Адам Шіфф відзначив його «неймовірну мужність».
Війна РФ проти України також врешті вплинула на готовність Фінляндії вступити до НАТО. Політичні партії цієї країни зберуться 1 березня, щоб обговорити напад Росії на Україну та роль Фінляндії в новому балансі сил у Європі. Як повідомила журналістам прем’єр-міністерка Санна Марін, потенційне членство Фінляндії в НАТО також буде на порядку денному.
Також, як повідомляє видання Politico.eu, змінилася і думка фінів щодо ймовірного членства в Альянсі. Згідно з опитуванням компанії Yle, опублікованим 28 лютого, 53% фінів прагнуть вступу своєї країни до НАТО. Якщо сусідня Швеція також вступатиме, то вже аж 66% фіннів вважатимуть, що Фінляндія має долучитися до Альянсу. Такі цифри – результат путінської агресії проти України. Ще 2017 лише 19% громадян Фінляндії вважали, що їхня країна має вступати до НАТО. У січні 2022 таких було вже 42% і нарешті сьогодні більшість фіннів готові до цього рішення.
«Всього за 72 години Європа переглянула усі свої відносини з Росією після холодної війни», – пише The Washington Post. Ще минулого тижня багато європейських країн все ще були настільки «сонними» щодо загрози, яку Росія представляла Україні, що навіть керівника німецької розвідки ця війна застала зненацька в Києві. Його витягували з Києва завдяки спецоперації. Однак від часу конфлікту, як пише видання, європейці певним чином навіть перевершили США, точніше у Вашингтоні, здається, не були готові до швидкості змін у країнах ЄС.
«Країни по всьому світу нині протистоять Росії. Японія оголосила в понеділок, що вона, як і інші країни, запровадить санкції проти російського Центрального банку та вищих посадових осіб у Білорусі. Австралія тим часом заявила, що введе санкції до президента Росії Володимира Путіна та інших високопоставлених російських лідерів і постачатиме зброю Україні. Але жоден інший регіон, окрім Європи, не змінив ортодоксальність своєї зовнішньої політики так миттєво. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що значно збільшить витрати своєї країни на оборону та розпочне постачання зброї в Україну. Лідер німецьких «Зелених», яка виросла з антиядерного руху десятиліття тому, заявив про готовність підтримувати роботу атомних станцій його країни, якщо це допоможе зменшити залежність від російської енергії», – пише the Washington Post.