Заборона використання китайського TikTok на урядових пристроях у США та низці їхніх країн-союзниць – лише один із проявів технологічного протиборства, яке активізувалась протягом року. У США занепокоєні не лише нашестям китайських технологій та використанням китайських розборок у різних галузях економіки, але й залежністю від заводів, які виробляють мікросхеми, розташованих на Тайвані. Білий дім сприяє інвестиціям у внутрішнє виробництво мікросхем (і не лише), обмежує використання китайських технологій та спонукає союзників чинити так само.
TikTok-небезпека: що таке The RESTRICT Act і про що свідчить його схвалення
Влітку 2022 року претензії, що TikTok загрожує національній безпеці США, збирає забагато даних про громадян та може передавати їх китайському уряду, призвели до поступової заборони додатку спершу окремими штатами і університетами, а згодом і державними структурами.
Претензії до конкретного продукту у березні перетворилися на спробу послідовної політики. Тоді в Сенаті зареєстрували The RESTRICT Act – законопроект щодо обмеження загроз щодо інформаційно-комунікаційних технологій (Restricting the Emergence of Security Threats that Risk Information and Communications Technology). Документ передбачає, що Міністерство торгівлі США може отримати дозвіл на заборону будь-яких технологій чи інструментів, якщо вони «пов’язані з іноземним противником США і створюють невиправданий і неприйнятний ризик для національної безпеки США або громадян країни».
Конкретні прояви ризиків теж указано в документі. Це «вплив на критичну інфраструктуру», «втручання та маніпулювання федеральними виборами» або «підрив демократичного процесу з метою спрямування політичних і регулятивних рішень на користь стратегічних цілей іноземного противника та на шкоду національній безпеці США».
Законопроект потенційно стосується організацій та компаній з країн, які визначені як «іноземний противник». У першій версії документу такими названі Китай, Куба, Іран, Росія та Венесуела. При цьому частина менеджменту компаній-техногігантів у США побоюються, що нові норми можуть негативно вплинути й на них, адже більшість так чи інак використовують китайські розробки чи комплектуючі.
Хоча законопроект найчастіше обговорюють у контексті заборони TikTok, цей відеододаток – лише один із проявів панування китайських технологій на американському ринку. До прикладу, 4 з 5 найпопулярніших безкоштовних мобільних додатків у США були створені в Китаї. При цьому популярні американські інструменти (низка продуктів Meta, Google, популярні медіа), у свою чергу, давно обмежені в Китаї.
Згадуючи також популярність китайських VPN-сервісів серед американців, то занепокоєння уряду і законотворців занадто великими обсягами даних, які можуть потрапити в руки китайському уряду, стає зрозумілішою.
Виробництво мікросхем
Так звана «криза чипів», спричинена дефіцитом постачань, почалася у 2020-му і триває досі. Є низка причин цієї глобальної проблеми – скорочення виробництва і транспортних перевезень під час пандемії Covid-19 і зростання попиту, зокрема, через популярність майнінгу криптовалют та оновлення гаджетів. Більшість заводів по виробництву чипів зосереджені на Тайвані та у Південній Кореї.
Серед причин можливої війни Китаю проти Тайваню вказують і бажання Пекіна захопити фабрики з виробництва чипів, розташовані на Тайвані. Китай інвестує майже $2 млрд у власне виробництво мікросхем пам’яті, але ці вливання можуть не спрацювати у короткостроковій перспективі. Високотехнологічне виробництво мікросхем передбачає спершу оволодіння відповідними технологіями, навчання людей та доступ до матеріалів.
США стали теж активно вкладатися у своє виробництво мікросхем. До прикладу, країна купила у Тайваня рекордну кількість виробничих потужностей та обладнання, задіяного у виробництві мікросхем. У березні 2022 року тайванський експорт верстатів для виробництва мікросхем у США зріс на 42,6% порівняно з попереднім роком. При цьому він досягнув максимуму в $71,3 млн. У той же час, острівний експорт таких товарів до Китаю падає дев’ятий місяць поспіль – у березні він зменшився на 33,7%.
Окрім того, країна диверсифікує власний імпорт чипів, збільшуючи долю інших регіонів у структурі поставок. За лютий 2023 року збільшився імпорт із Індії в 34 рази (до лютого торік), з Камбоджі майже в 70 разів. Також США більше стали завозити з В’єтнаму й Таїланду.
Окрім того, у серпні 2022 року Джо Байден підписав закон CHIPS and Science Act, який передбачає значні інвестиції у розбудову напівпровідникової галузі в США. Загалом у розвиток ІТ-індустрії планують інвестувати понад $280 млрд, з них $52 млрд – у стимулювання виробництва напівпровідників у США.
Уряд США залучає й своїх партнерів для тиску на китайський техносектор. Наприклад, Нідерланди та Японію переконали значно скоротити експорт обладнання для виробництва мікросхем у Китаї. Німеччина почала переговори з Intel щодо будівництва в країні заводу по виробництву мікросхем. Одночасно з цим у Німеччині перевіряють, чи використовувалось китайське обладнання при розгортанні 5G-мереж в країні. Ще минулого року США та Великобританія відмовилися від використання китайських камер спостереження. Цього року подібний крок вчинила Австралія.
Проте найбільш промовистим кроком став прийнятий уже у квітні цього року європейський закон про чіпи (European Chips Act). Його глобальна мета – збільшення частки ЄС на світовому ринку напівпровідників вдвічі з 10% до 20%. Закон передбачає залучення інвестицій у сумі понад €43 млрд та запобігання майбутньому дефіциту мікросхем.
Читайте також: «Знижуйте ризики, а не розривайте зв’язки». Глава Єврокомісії виступила з програмною промовою про політику ЄС стосовно Китаю
Що далі
Нове протистояння між найбільшими економіками світу у технологічній сфері напевне зачепить галузі штучного інтелекту, квантових обчислень та розвитку 5G-мереж. Прикладом таких обмежень з прицілом на майбутнє є заборона американської влади продавати Китаю процесори, які використовують у роботі систем штучного інтелекту.
Натомість китайські телеком-компанії хочуть прокласти підводний інтернет-кабель та стати конкурентом США – країни, яка володіє аналогічним магістральним кабелем, який забезпечує понад 95% міжнародного інтернет-трафіку. Загалом технологічні обмеження не обов’язково призведуть до занепаду Китаю. У довгостроковій перспективі вони можуть навпаки піти на користь Пекіну, який стане більш серйозним конкурентом США у низці сфер, серед яких, в першу чергу, напівпровідники.
Технологічна війна між США та Китаєм у майбутньому точно матиме значний вплив на розвиток ІТ-індустрії, а зростаюча напруга між цими країнами, змусить решту визначитися зі стороною або, принаймні, винайти власні способи балансування інтересів.