Однією з ключових новин дня стала критика прем'єр-міністром Естонії Каєю Каллас оборонної стратегії НАТО щодо балтійських держав, яка пролунала під час інтерв'ю Financial Times.
Якщо вірити Каллас, то стратегія НАТО передбачає окупацію щонайменше Естонії терміном до півроку. Лише після цього союзники її звільнять. Каллас називає це «стратегією натягнутого дроту» (він розтягується, але не рветься і потім витісняє окупанта наззад) і переконана, що в разі її реалізації – звільняти буде вже нікого.
«Якщо порівнювати розміри України та країн Балтії, то це означатиме повне знищення країн і нашої культури», – зазначила вона, порівнявши ситуацію з нинішніми діями російської армії на окупованих територіях України.
«Ті з вас, хто був у Таллінні і знає наше старе місто та багатовікову історію, яка є тут, і багатовікову культуру, яка є тут, – це все буде стерто з карти, включаючи наших людей, нашу націю», – додала Каллас.
Позиція Каллас у тому, що план, який передбачає відтермінування захисту Естонії, точно не стримає Росію. Резонансне інтерв’ю спричинило дискусію вже в самій Естонії. Видання Delfi повідомляє, що колишня міністр закордонних справ Ева-Марія Лійметс заявила, що публічна критика НАТО у ЗМІ є неприйнятною. Вона вважає, що заява прем'єра була надто докладною, мовляв, Каллас оприлюднила інформацію, пов'язану із засекреченими планами. Лійметс додала, що збільшення вкладу НАТО у розвиток та забезпечення обороноздатності Естонії, безумовно, слід вітати, але розкриття оборонних планів альянсу – не найкращий вихід.
Читайте також: Союзники повинні докласти більше зусиль для підготовки опору в країнах Балтії на випадок можливої окупації – дослідження RAND
Тим часом незгоду з позицією Каллас висловили і низка представників влади Литви. Зокрема, голова комітету національної безпеки парламенту країни Лауринас Касцюнас не вважає, що 180 днів окупації – певний обов’язковий елемент. «Звичайно, ні… Зараз ми робимо все можливе, щоб стратегії посилення були якомога швидшими та ефективнішшими, щоб час реакції був якомога коротшим», – сказав Касцюнас журналістам, передає LRT.
За словами міністра оборони Литви Арвідаса Анушаускаса, плани часто включають різні сценарії.
«Але військові плани складаються з припущенням, що якщо буде переміщення в одному місці і якась територія має бути передана, то що станеться далі? Ми залишимо цю територію? Ні. Йдеться про створення сил протягом певного періоду часу». Згадані 180 днів зарезервовані для генерації дуже великої сили, сказав Анушаускас і закликав «не засмучуватися заявою кожного політика».
Дискусія точиться напередодні саміту НАТО у Мадриді 28 червня і на тлі агресивних заяв керівництва Росії щодо імперського спадку Петра І, який свого часу приєднав балтійські території, та блокування залізничного сполучення з російським анклавом у Калінінграді для окремих товарів. Країни Балтії просувають ідею збільшення контингенту НАТО в країнах з 1500 солдатів у кожній до з’єднань у 20-25 тисяч військових.