Глава Міноборони пояснив, чому Україна запровадила воєнний стан

27 Листопада 2018, 14:14

У Києві міністр оборони України Степан Полторак у вівторок, 27 листопада, провів зустріч із послом США в Україні Марі Йованович та новопризначеним стратегічним радником від США Кітом Дейтоном, у ході якої він повідомив,що Україна запровадила воєнний стан як превентивний захід у разі проведення Росією повномасштабної сухопутної військової операції. Про це повідомляє прес-служба Міноборони.

 

 

"Введення воєнного стану необхідне як превентивний захід у разі проведення Росією повномасштабної сухопутної військової операції проти України. Ми повинні перевірити готовність реагувати на будь-який розвиток подій", – зазначив Полторак. 

 

Водночас він додав, відповідно до заяви президента України у Верховній Раді, не будуть обмежені права та свободи громадян та не буде обмежуватися робота ЗМІ.

 

Крім того, глава МОУ поінформував іноземну делегацію про поточну ситуацію, що склалася в Азово-Чорноморському басейні, пов’язану з незаконними агресивними діями РФ стосовно корабельної групи Військово-морських сил Збройних сил України в районі Керченської протоки.

 

За його словами, у контексті поточної ситуації зараз проводиться низка заходів, спрямованих на підвищення рівня готовності ЗСУ до відбиття зовнішньої агресії, включаючи забезпечення підготовки всіх міністерств та відомств України до можливого розвитку подій. Також опрацьовується питання створення Об’єднаного центру для координації дій Міністерства оборони та Генерального штабу. Передбачається, що цей підрозділ, у тому числі, інформуватиме органи виконавчої влади та інші відомства в частині, що стосується всебічного забезпечення ЗСУ.

 

Своєю чергою, Йованович представила стратегічного радника від США Кіта Дейтона, який розпочинає роботу в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі ЗСУ.

 

 

"Я обізнаний з культурою вашої країни та викликами, які стоять перед нею на шляху до впровадження принципів та стандартів Альянсу. І допомагатиму вам в цьому. Я буду дуже відданий справі та прагну знайти саме українське рішення для впровадження цих норм. Я тут і буду тут з Вами, щоб розуміти та почути, що потрібно Вам шляхом проведення постійних зустрічей, консультацій, налагодження діалогу та після аналізу ситуації", – зазначив він.

 

Кіт Дейтон також є директором Європейського центру дослідження проблем безпеки Джорджа С. Маршалла.

 

Як повідомлялося, 26 листопада Верховна Рада Україна ухвалила закон про введення воєнного стану у десяти областях України з 26 листопада.

 

У понеділок президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майклом Помпео, під час якої поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Водночас США закликали Порошенка та президента РФ Владіміра Путіна до прямого контакту заради вирішення ситуації в Азовському морі. Своєю чергою, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що ситуація в Азовському морі "не потребує" прямих переговорів президентів РФ і України.  

 

Голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в 10 областях України було запроваджено воєнний стан для того, щоб бути готовими відповісти на будь-яку провокацію РФ. 

 

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що у зв’язку із введенням воєнного стану Україна запроваджує додаткові заходи із забезпечення охорони і оборони об’єктів інфраструктури.

 

Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови із канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що він нібито "серйозно стурбований" через рішення України ввести воєнний стан та привести Збройні сил України в повну бойову готовність через агресію РФ в Азовському морі.

 

Водночас прес-служба німецького уряду повідомила, що ввечері 26 листопада Путіну зателефонувала Меркель. У центрі розмови був інцидент у Керченській протоці. Канцлер підкреслила необхідність деескалації та діалогу. Сторони обговорювали варіант аналізу інциденту за участю російських та українських фахівців прикордонної служби. 

 

Міжнародний валютний фонд офіційно оголосив, що не має юридичних обмежень стосовно продовження співпраці з Україною після запровадження воєнного стану. 

 

Нагадаємо, 25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Так, кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів та рейдового буксиру здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Згодом російські кораблі відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗС України під час виходу з Керченської протоки, внаслідок чого є поранений. 

 

Крім того, у ВМС ЗС України повідомили, що за оперативною інформацією малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ”, “Нікополь” вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир “Яни Капу” також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. У неділю станом на 22:00 через російську агресію в Азовському морі поранено шість українських військовослужбовців.  27 листопада стали відомі імена військових РФ, які атакували українські судна.

 

27 листопада голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив інформацію про перебування на борту кораблів ВМС України, які були незаконно атаковані та захоплені Росією у Керченській протоці 25 листопада, працівників військової контррозвідки СБУ.

 

Також 27 листопада  слідчі Служби безпеки України в Одеський області та прокурори Військової прокуратури Південного регіону України оголосили підозру вісьмом військовим Прикордонної служби ФСБ та Збройних сил РФ, їм інкримінують ведення агресивної війни, замах на злочин та умисне вбивство.