Восьма розповідь історикині Тетяни Ралдугіної з циклу «Рід Скоропадських в історії України», записана для проєкту Тижня Skovoroda auditorium.
Наприкінці липня 1939 року Данило Скоропадський за настановою батька прибув до Великої Британії, щоби звідти на випадок війни керувати гетьманським рухом у європейському регіоні. У книзі “Остання з роду Скоропадських” Олена Отт-Скоропадська з цього приводу писала: ”Батько вирішив послати Данила до Англії, аби бути певним, що справа, якій він віддав усе своє життя, буде продовжуватися”.
Так сталося, що саме з Британією, де Гетьманич прожив останні 18 років свого життя, пов’язаний найбільш плідний період його життя та діяльності. На англійському терені він проводив активну діяльність по зміцненню гетьманського руху, зокрема створенню у Великій Британії Крайової організації Союзу гетьманців-державників (офіційно була оформлена на першому установчому з’їзді СГД Англії в Болтоні в листопаді 1949 р.); був одним із організаторів створення Союзу Українців у Великій Британії (1946), його незмінним почесним головою.
Велику роботу Гетьманич проводив серед української молоді, співпрацював з організацією „Антибільшовицький блок народів”. Особливе значення надавав питанню консолідації й об’єднання різних українських політичних сил в еміграції.
Під час перебування у Великій Британії радянських лідерів Микити Хрущова і Миколи Булганіна в квітні 1956 р., Данило Скоропадський був одним з організаторів масштабних багатотисячних українських маніфестацій, які проходили в багатьох містах Англії під гаслом “Верніть свободу Україні”. Разом з іншими активістами українського руху піднімав питання про національне самовизначення українського народу.
23 лютого 1957 р. гетьманича не стало. Він помер раптово, за загадкових обставин. Його смерть досі оповита різного роду вигадками, припущеннями, версіями. Найпоширенішою серед них є отруєння Данила агентами радянських спецслужб. Як приклад, проводяться аналогії з вбивствами лідерів української політичної еміграції С.Петлюри, Є.Коновальця, Л.Ребета, С.Бандери. Гетьманич Данило Скоропадський прожив недовге, але яскраве життя.
Його роль як одного з лідерів української політичної еміграції є незаперечною. У пам’яті нащадків він залишиться стійким борцем за волю України, гідним представником свого славетного роду.