Брати Андрій і Сергій Клюєви шляхом афери привласнили ВАТ "Завод напівпровідників" і домоглися обслуговування його кредиту за рахунок бюджетних коштів, які повинні були направлятися дітям і інвалідам. Про це йдеться у поданні Генпрокуратури до Верховної Ради з проханням дати дозвіл на притягнення депутата від "Опозиційного блоку" Сергія Клюєва до кримінальної відповідальності.
Відповідно до даних у документі, у 2007-му році брати Клюєви через підконтрольні фірми вирішили прийняти участь у приватизації 74,99% акцій заводу, але, як зазначається, не мали на це права, оскільки їхні фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.
Щоб обійти це обмеження, Клюєви вирішили використати підприємство, яке мало такі патенти, але не мало грошей. Для цього вони використали кіровоградське ТОВ "Силікон". На початку 2007 року Сергій Клюєв зустрівся з представником "Силікону" Коганом і запевнив, що профінансує придбання акцій "Заводу напівпровідників" за умови наступного розділу між Клюєвими і "Силіконом" за принципом "50 на 50". Коган погодився.
Пізніше підконтрольні Клюєвим фірми переказали "Силікону" необхідні кошти і компанія виграла аукціон, ставши власником "Заводу напівпровідників". Однак потім Клюєви переконали Когана у необхідності укладення додаткових угод між "Силіконом" і своїми фірмами, у результаті яких "Силікон" потрапив у боргову залежність від Клюєвих і втратив контроль над придбаним заводом.
В результаті Клюєви через свою австрійську компанію "Актів Солар Холдинг ГмбХ" заволоділи акціями "Заводу напівпровідників".
Після цього брати Клюєви, будучи депутатами Ради, добилися від "Укрексімбанку" виділення 200 мільйонів євро кредитів на розвиток "Заводу напівпровідників" і створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва полікристалічного кремнію.
Між тим, Андрій Клюєв у березні 2010 року став першим віце-прем'єром. На цій посаді восени він добився виділення Державним агентством з інвестицій та розвитку 200 млн гривень "Заводу напівпровідників" для погашення відсотків за вищезгаданим кредитом.
Оскільки цих грошей у Держагентства не було, Клюєв добився перерозподілу видатків держбюджету за рахунок коштів із захищених статей бюджету, призначених початково для субвенцій місцевим бюджетам на виплату допомогу сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової допомоги дітям.
У зв'язку з цим Генпрокуратура просить Раду надати дозвіл на притягнення Клюєва до відповідальності.
Як раніше повідомлялося, Клюєву загрожує більше 10 років позбавлення волі за статтями "шахрайство в особливо великих розмірах, привласнення і розтрата, або заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, і зловживання службовим становищем".