Генеральний інспектор Бундесверу, німецький генерал Карстен Брейер в інтерв’ю виданню Die Welt заявив, що російська армія наступного року буде вдвічі більшою, ніж була до початку війни проти України. Крім того, за його словами, Росія щороку виготовляє або ремонтує близько 1500 бойових танків, що значно більше, ніж їй потрібно для ведення війни лише проти українського війська. Тож з цих фактів Брейер робить висновок: у 2029 році Росія буде в змозі здійснити широкомасштабну атаку на територію НАТО.
«Мета Путіна — послабити і знищити НАТО як альянс і дискредитувати нашу західну форму суспільства. Чи дійде до цього? Ми не знаємо. Але ми чітко обмежуємо цю можливість для супротивника через стримування, тобто через наші власні оборонні можливості. Однак ми вже бачимо гібридну війну: атаки та операції впливу через саботаж, шпигунство та дезінформацію з російського боку, які щодня відбуваються і у Німеччині», — зазначає він.
Однією з місій Карстена Брейера нині є підготовка Бундесверу до війни. Він каже, що хотів би, аби країна у цьому процесі просунулася далі, однак таки вже вдалося досягти доволі багато. Наприклад, Німеччина зорієнтувала структури міністерства і збройних сил на національну і союзницьку оборону, прискорила закупівлі — вдвічі скоротила час, необхідний для того, щоб купити бойовий танк і зробити поставку до війська.
«Наприкінці цього року ми вперше у Бундесвері будемо стріляти так званими “блукаючими боєприпасами” — не лише випробовувати такі боєприпаси, але й використовувати їх у бойових навчаннях. Наша бригада у Литві зростає. І ми використали спецзасоби, щоб залатати деякі прогалини, які залишилися з часів мирних дивідендів. Вони ще не ліквідовані, але ми зможемо зробити це у найближчі роки зі стабілізацією фінансування, яке зараз можливе», — впевнений Брейер.
Раніше Фрідріх Мерц заявив, що німецька армія має отримати кошти на все, що їй потрібно, адже для Німеччини настав час інвестувати у неї на такому рівні, якого не було з часів Холодної війни. Водночас видання CNN зазначає, що у країні змінюється і суспільне ставлення до війська. Так, опитування, проведене німецьким мовником ARD у березні, показало, що 66% респондентів вважають правильним збільшення витрат на оборону та Бундесвер.
За словами його генінспектора, серед пріоритетів закупівель будуть системи ППО, зброя великої дальності для нанесення точних ударів та безпілотники. Щодо Бундесверу, то парламентська уповноважена у справах збройних сил Німеччини Єва Хьоґль вважає, що він «скорочується і старіє».
На думку Брейера, країні потрібно близько 100 000 додаткових резервістів, але оскільки їх неможливо набрати на ринку праці, то потрібно покладатися на військову службу в будь-якій формі.
«Виходячи із зобов’язань перед НАТО і ролі Німеччини як логістичного центру для розгортання військ на східному фланзі, я бачу потребу в 460 000 солдатів і резервістів. Нашою ціллю залишається приблизно 200 000 активних військовослужбовців. Я також не бачу, що ринок праці з огляду на демографічні зміни зможе забезпечити набагато більше. Крім цього, у нас є постійний резерв з 60 000 резервістів, і я розраховую ще на 100 000 резервістів, які можуть прийти з пулу 800 000 колишніх солдатів, які вибули зі служби за ці роки», — наголошує Брейер.