На величезному просторі від Якутії до Великої Британії та від Швеції до Італії. У Венеції замерзли канали, а у Північній Африці пішов сніг. Як кажуть французи, forcemajeure– нездоланна сила, в цьому разі, природна.
Певна річ, що такий холод вимагав додаткових енергоресурсів, насамперед електроенергії, нафти і газу. Причому виробництво першої тісно пов’язано з постачанням третього. Вкотре Європа відчула на собі наслідки нерозважної й емоційної відмови від атомної енергетики.
Як уже неодноразово зауважувалося, обсяги постачання газу до Європи з Росії зменшилися. Якоюсь мірою це можна зрозуміти. Внутрішнє споживання неабияк зросло. Водночас постає запитання, через що в такому разі потерпають європейці? Їм теж дуже холодно. На цьому й край об’єктивних підстав та до справи долучаються політика й інформаційні війни. І Європа за таких умов перетворилася на заручницю. Втім, значною мірою вона сама в цьому винна.
За недоброю традицією, що вже давно склалася, у зменшенні обсягу постачань Газпром одразу звинуватив Україну. Однак цього разу стратегія звертання вини з хворої голови на здорову не спрацювала. У Брюсселі такому поясненню взагалі ніхто не повірив. Відверто кажучи, якось дивно поводився Газпром у перші дні недопостачань. Складається враження, що його високопосадовці не знають, що є витратоміри, котрі точно фіксують обсяги газу, що пройшов. Найімовірніше, російський газовий монополіст сподівався відволікти увагу, допоки не відновлять нормальний потік газу. А коли з’ясувалося, що вони не спроможні цього зробити й Україна дотримується доволі жорсткої позиції, що, зокрема, також було неприємною новиною для Газпрому, довелося крізь зуби визнати: недопостачали, однак дуже швидко виправилися. Саме так прозвітував прем’єру Путін заступник голови газового монополіста Алєксандр Круґлов. Керманич всія Русі не лише не покартав за явні прорахунки, а навіть навпаки похвалив. А на додачу дав завдання внутрішнього споживача забезпечувати в першу чергу.
Читайте також: Газпром маскує слабкість
Висловлювання Путіна стає цілком зрозумілим, беручи до уваги логіку передвиборчої боротьби. Попереду у кандидата в президенти та прем’єра нелегкі вибори та демонстрація підходу «російський споживач понад усе» має показати електорату, хто стоїть на варті, турбуючись про те, щоб ніхто не замерз. Однак у Європі, звісна річ, поділ покупців на дві нерівні категорії також не оминули увагою та занотували.
Доволі швидко з’ясувалося, що, попри запевнення Газпрому, країни на півдні Європи недоотримують значні обсяги газу. Інакше кажучи, відновити постачання у повному обсязі Москва не в змозі. Наразі ситуація некритична, тим більш, що температура найближчим часом підвищиться до звичного рівня. Проте деякі висновки вже можна зробити.
Газпром припустився стратегічної помилки, не приділивши достатньо уваги будівництву підземних сховищ газу, за допомогою яких можна було б перекривати пікові навантаження. Замість цього кошти спрямовувалися на зведення газогонів, потужності яких виявилися зайвими. Свідченням цього є те, що жертвами недопостачань стали саме країни південної частини Європи. Проблема в запуску «Північного потоку». Саме ним передбачалося транспортувати газ із родовищ на Півночі Росії, однак їхня розробка з певних причин відкладена. Ті обсяги газу, що були наявні, були розподілені, відповідно за рахунок постачань «Північним потоком», певна річ, зменшилося транспортування іншими гілками, зокрема, і до Південної Європи. Дуже проста арифметика.
Розглянуті проблеми є організаційними. Однак є політичні і навіть певною мірою фінансові.
В Європі вже доволі давно вкрай незадоволені довготерміновими контактами з Газпромом. Нині ж монополіст чітко дав зрозуміти, що від них відмовлятися намірів не має та навіть навпаки вони дають можливість збільшувати обсяги постачання за критичних обставин. Така логіка видається дещо дивною. Попри довготермінові контракти з тією самою Eni, саме вона переважно недоотримує газ. Труднощі в Італії посилюються ще й тим, що через замерзання прибережних вод до берега не можуть підійти танкери з розрідженим газом.
Газпром намагається довести, що все було би значно гірше, якщо Європа продовжуватиме запроваджувати третій енергопакет. Як заявив заступник голови Газпрому Александр Мєдвєдєв в інтерв'ю телеканалу «Вести 24», якби норми європейського третього енергопакета діяли вже зараз, «то ми, маючи газ, не змогли би постачати нашим партнерам за довготерміновими контрактами, котрі укладені були вже давно… І наші покупці у Німеччині не змогли би отримати газ, якби пакет уже діяв. Тому що нам надають лише 50% потужностей, які є продовженням газогону «Південний потік», який нині повністю завантажується, і всі заявки за цим газогоном задовольняються в повному обсязі».
Вимоги третього енергопакета для Газпрому як кістка в горлі. Як зауважив аналітик агентства «Инвесткафе» Віталій Міхальчук, «ЄС вимагає від Газпрому передати транснаціональні європейські газогони третім компаніям, щоб незалежні постачальники газу також отримали доступ до закордонного ринку, однак російський концерн нає намір домогтися виняткового становища для своїх проектів. У разі застосування вищезазначених норм до «Південного потоку» Газпрому під час планування проекту доведеться розраховувати потужності не лише для себе, а й для сторонніх компаній, що неабияк зменшить рентабельність проекту».
Для Газпрому у всій цій історії є вкрай неприємна обставина. І стосується вона насамперед України. Успіху інформаційний маневр зробити винною у всьому Україну не мав. Понад те, Київ у січні недобрав 0,8 млрд кубометрів газу, однак Газпром наполягає на оплаті обсягу газу, який Україна недобрала. При цьому, в лютому українська заявка на 159 млн кубометрів не виконується, тому що постачається 137,5 млн. Цікаво, за це також треба буде платити? Як заявив український газовий міністр Юрій Бойко, обсяги імпорту забезпечуються власними запасами, також надається технологічний газ на збільшену прокачку українською ГТС. Виявилося, що Україна не лише не забирає газ із труби до Європи, а ще й допомагає російському монополісту, який втрапив у халепу. Хотіли знайти хлопчика для биття, натомість втрапили у становище унтер-офіцерської вдови, котра сама себе відшмагала. Про це у Москві замовчують, наче повен рот води набрали. Дуже промовиста німота. Крім того, Газпром уже знизив без зайвого розголосу середню ціну у січні з грудневих $440 за тисячу кубометрів до $410. І це додатковий аргумент для перемовин щодо ціни на газ для України.
Газовий ринок на шляху суттєвого реформування, і морози цьому неабияк посприяли. Газпрому доведеться вирішувати доволі складне завдання у відносинах зі своїми споживачами.