Олексій Міллер нещодавно заявив про намір вкладати кошти у стимулювання споживання газу в Європі, зокрема шляхом купівлі акцій та інвестування у будівництво нових ТЕС, які могли б стати ємним споживачем додаткових обсягів російського газу у майбутньому.
На перешкоді цьому стоїть лише "Третій енергетичний пакет" ЄС, проти якого Москва дуже активно виступає, не втрачаючи надії, що під тиском газового та антиатомного лобі він буде підігнаний під російські інтереси.
Центральне місце в газовій експансії "Газпрому" у "старій" Європі, як і раніше, посідає ФРН. Нові підстави для цього дає ухвалене після аварії на "Фукусімі" рішення про відмову від використання ядерної енергії і поступове згортання потужностей атомної енергетики. У "Газпромі" уже підрахували, що найближчим часом для компенсації недоотриманої від АЕС енергії потрібно буде інвестувати у нові ТЕС щонайменше Є10 млрд. – і він готовий брати в цьому участь. Крім того, "Газпром" виявляє підвищений інтерес до другого за величиною постачальника електроенергії в Німеччині – компанії RWE, яка останнім часом має суттєві фінансові проблеми. З початку року вартість її акцій уже упала майже на третину, а обсяг коштів необхідних для модернізації потужностей перевищує Є13 млрд.
14 липня між компаніями була досягнуто домовленість про початок переговорів по створенню спільного підприємства з будівництва ТЕС.Майже одночасно стало відомо, що державна компанія "Energie Baden-Wuerttemberg" (EBW) веде переговори про постачання газу з найбільшим після Газпрому російським виробником газу компанією "НОВАТЭК". Ризик для енергетичної безпеки ЄС полягає ще й у тому, що RWE є одним із основних учасників консорціуму з будівництва газогону "NABUCCO", а відтак у разі його інтеграції з "Газпромом" реалізації цього проекту буде завдано потужного удару. Тим часом уже зараз залежність ФРН від російського газу перевищує 40%.
Через неадекватні сучасним реаліям "формульних" цін вартість газу для німецьких промислових споживачів в країні уже зараз майже вдвічі вища, аніж у Великобританії. А "Газпром" поводиться дедалі зухваліше: нещодавно німецькі ЗМІ повідомили, що зайшли в глухий кут його переговори з однією з найбільших енергетичних компаній E.ON-Ruhrgas, яка у разі збереження існуючої формули цін на газ лише у 2011 році зазнає збитків на понад Є1 млрд. Хоч ця компанія, поряд із концерном BASF, є основним партнером "Газпрому" по "Північному потоку", коли її керівництво в унісон нашому Миколі Яновичу заявляє російському монополісту, що "угода, яка задовольняє лише одну сторону, довго працювати не може", російський монополіст в особі Сергія Купріянова відповів, що готовий до "будь-якого розвитку подій", включно із судовим позовом до Міжнародного арбітражного суду в Стокгольмі, але на поступки не піде.
Схоже, в Німеччині таки починають усвідомлювати ціну "палкої любові" з російським газовим монополістом, але не зовсім розуміють, як можна безболісно вийти із пастки, у яку самі себе загнали, укладаючи довгострокові угоди на принципі "бери або плати". Починають із завертання чергових російських ініціатив. Нещодавно Владімір Путін висунув ініціативу прокладання додаткової, третьої нитки "Північного потоку", але під час нещодавнього російсько-німецького "Петербурзького діалогу" спроби віце-прем'єра РФ, глави Ради директорів "Газпрому" Віктора Зубкова підняти питання про її реалізацію наштовхнулося на хоч і "м’яку", проте рішучу відмову Ангели Меркель. Канцлер ФРН, запевнивши, що "це точно не антигазпромівська позиція", все ж відзначила, що зміни в енергетичній політиці ФРН ще не є причиною для її безмежного накачування додатковими обсягами російського газу і будівництва "третьої, четвертої та п'ятої труби".