14 листопада 2017 року громадянин Сербії Братислав Живкович був оголошений персоною нон-грата в Румунії. Рішенням Бухарестського Апеляційного суду йому заборонили в'їзд до цієї країни на 15 років.
Служба безпеки Румунії (SRI) повідомила, що їй вдалося відстежити принаймні п’ять візитів Живковича до Румунії у період з травня по листопад 2017. Під час цих візитів Живкович фотографував радарну установку на військово-повітряній базі НАТО «Михайло Когелнічану», що знаходиться біля міста Констанца. Відомо, що одного разу Живкович приїжджав до Румунії з Луганська через Москву та Будапешт, в інші рази – з Болгарії на автомобілі. Під час свого останнього візиту він намагався купити карти військової бази та технічну документацію на радари, які розташовані там. У SRI заявили, що через свого інформатора змогли продати Живковичу фейковий документи. Отриману інформацію, за повідомленням румунських спецслужб, серб планував передати іноземному уряду.
Читайте також: "ЛДНР". Процес без прогресу
Живкович був одним з перших іноземних найманців, які з'явилися в Україні після початку російської агресії 2014 році і підтримували російську сторону. Вперше він з'явився ще в Криму, у перших числах березня, коли почалося вторгнення «зелених чоловічків» на півострів. Разом з ним до Криму прибули учасники його парамілітарного формування сербських четників. Тоді Живкович заявив, що прибув, щоб «допомогти референдуму» та запобігти «поширенню брехні з боку НАТО і ЄС». В інтерв'ю він також розповідав, що раніше брав участь у військових операціях у Боснії та Хорватії.
За даними сербських джерел, в Криму Живкович підтримував зв'язок з сербським проросійським політологом Венцеславом Бужичем, а активність сербів на півострові координував організатор з ФСБ по імені Ян Гагін, інформація про якого раніше вже публікувалася у відкритих джерелах.
Після анексії Криму Живкович з'явився на Донбасі, де став воювати проти ЗСУ на стороні проросійських збройних формувань. Однак, не забував і про рідні Балкани. Під час парламентських виборів у Чорногорії в жовтні 2016, Живкович був оголошений персоною нон-грата і в цій країні через то, що допомагав підготувати державний переворот проти уряду та замах на прем'єр-міністра. У своїх інтерв'ю сербський радикал визнав, що дійсно привіз своїх четників до Черногорії, щоб допомогти перемогти «антинатівський уряд», проте його пропозиція начебто не була прийнята.
Читайте також: Прокинутися «ополченцем»
З огляду на той факт, що Чорногорія офіційно звинувачувала Росію у спробі державного перевороту в 2016 році, зрозуміти на кого працював Живкович, не складно.
Перехоплена розмову по «Скайпу» між одним з організаторів перевороту – лідером сербських парамілітарних формувань Олександром Сінджелічем та сербським політологом Венціславом Бужічем показала, що Живкович і Сінджеліч конкурували за довіру Російського міністерства оборони.
Після зниження інтенсивності бойових дій на сході України, Живкович переніс свою активність на Балкани. Після військових акцій на Донбасі він став небажаною персоною у своїй рідній Сербії. Там побоювалися, що він може взяти участь у бунтівних діях проти місцевого уряду. В інтерв'ю для радикальних сербських медіа Живкович різко критикував сербський уряд та звинувачував його в зраді православ'я і Росії, а також у змові з НАТО і ЄС. Живкович навіть погрожував разом зі своїми четниками атакувати солдатів НАТО, якщо ті з'являться на території Сербії.
Через проблеми на Батьківщині, сербському радикалу довелося переносити свою активність у сусідні країни. Моніторинг його акаунтів в соціальних мережах показав, що більшу частину 2017 роки він провів в Болгарії і кілька разів їздив до Румунії через місто Варна. 17 жовтня Живкович виклав у мережу запис свого виступу на зборах «Казачого клубу» в Румунії. У ньому він заявив, що готовий привезти своїх четників до Румунії, як до Луганська, «якщо це буде потрібно». Правда, невдовзі після цього шлях до Румунії Живковичу був закритий.
Читайте також: Хто воює проти нас на Донбасі
Тому сербскій радикал вимушено переніс свою активність до Болгарії. Минулого року він з'являвся на заходах, які були організовані російським культурним центром у Софії, а також брав участь в організації антинатовських і прокремлівських заходах у Варні. Публікації в болгарських медіа у листопаді 2017 показують, що ультраправа проросійська партія «Атака» допомагала Живковичу отримати дозвіл на тимчасове проживання в країні.
У цих публікаціях також стверджується, що Живкович набирав в Болгарії добровольців для війни в Донбасі за ЛДНР.
Конкретний приклад Братислава Живковича доводить, що для боротьби з неугодними урядами в Україні та Європі Росія використовує одних і тих же людей. Причому, щоразу арсенал методів приблизно один і той же – організація антиурядових виступів та дестабілізація ситуації. І якщо свою участь в українських подіях сербський радикал та його російські куратори пояснювали необхідністю «боротьби з фашизмом», то шпигунство і спроби повалення конституційного ладу в мирних та благополучних європейських країнах пояснити боротьбою за світлі ідеали вже не можливо.
Метою Росії та її агентури є дестабілізація обстановки та створення кризових ситуацій. А це означає, що Живкович сьогодні є прямою загрозою для тих держав, в яких перебуває. Слід пам’ятати про це.