Інколи треба просто помовчати і споглядати цей світ в усьому розмаїтті! Але стати непомітним, перетворитися на дзеркало, в якому відображається всесвіт, стати його частиною, а всесвіт стане частиною тебе, і тіло покине втома, і ти заглибишся в себе, і не будеш у собі копатися й запитувати «чому?», а поглянеш на себе й зрозумієш, що під тобою величезна земна куля, яка несе тебе в космосі незвіданими шляхами, а у вухах зазвучить дитячий голос, можливо, голос твоїх мрій, а можливо, це голос Бога, бо Бог є дитиною, лише дитина може створити такий парадоксальний, гармонійний і непередбачуваний світ, де кожна логічна думка може бути перекреслена алогічним вчинком, який можна логічно пояснити. І прийде гармонія, і зникне страх.
Гармонія і страх
14 Травня 2010, 11:56