Навколо Конституційного Суду України знову розгорівся скандал. Спікер Володимир Литвин зажадав звільнення трьох суддів КС – Ярослави Мачужак, Анатолія Дідковського та Івана Домбровського, призначених за квотою з’їзду суддів. Голова ВР направив до Ради суддів офіційний лист із проханням розглянути питання про заміну цих трьох суддів КС, оскільки вони начебто були призначені на посади незаконно. Як пояснив Литвин, ці судді написали заяви не про перехід на нове місце роботи, а про відставку з посади судді, а тому не мають права працювати суддями КС. (Коли 2005 року цих судів призначали на посади в КС, парламент звільнив їх з попередніх посад у Верховному Суді з формулюванням «у зв’язку з призначенням до Конституційного Суду», але пізніше вони просили змінити формулювання на відставку.)
У результаті конфлікту ці троє суддів були тимчасово відсторонені від роботи.
Як повідомило джерело Тижняв Конституційному Суді, наразі інцидент вичерпано, і судді повернулися до виконання своїх обов’язків. Водночас конфлікт у КС був розцінений як спроба тиску на суддів. «Те, що відбулося, лежить не в правовій, а в політичній площині, це відбувається не лише в нашому суді, те ж саме з Верховним Судом. Очевидно, це тиск, бо такі питання не піднімались рік тому», – зазначив співрозмовник. За його словами, відстороняти суддів від роботи не мав права ніхто, оскільки в українському законодавстві відсутнє поняття «інститут відсторонення суддів».
«Якщо суддя прийняв присягу, відсторонити його можна лише у випадку притягнення його до кримінальної відповідальності», – пояснив Тижню перший заступник голови комітету ВР з питань правосуддя Юрій Кармазін.
Конституційний Суд уже кілька разів демонстрував лояльність до команди біло-блакитних. У квітні він визнав, що окремі народні депутати мають право брати участь у формуванні коаліції, навіть якщо вони не належать до фракцій, що ініціювали її створення. Це рішення суперечило як Конституції, так і попередньому рішенню КС від 2008 р. У червні КС назвав неконституційним бютівський законопроект про призначення місцевих виборів на 27 березня 2011 року, давши владі зелене світло для реалізації наміру призначити ці вибори на жовтень 2010-го.
Але вигідні для влади рішення підтримували не всі судді КС, отже влада, вочевидь, вирішила зайнятися приборканням норовливих.
Ймовірно, цей конфлікт пов’язаний також і з майбутніми виборами нового голови КСУ. Трирічний термін повноважень чинного голови Конституційного Суду Андрія Стрижака добігає кінця 10 липня, і, відповідно до закону, він не має права обійняти цю посаду вдруге. Як стверджують у КС, найбільше шансів замінити пана Стрижака на посаді має його заступник, Анатолій Головін, призначений суддею КС у 2006 році.
«Дуже малоймовірно, що Конституційний Суд очолить людина не з Донецька», – прогнозує Кармазін.
Пан Головін є вихідцем з Донецької області і вважається близьким до Партії регіонів. Працював слідчим прокуратури Кіровського району Донецька, старшим слідчим прокуратури Донецька, пізніше – заступником Геннадія Васильєва (теж вихідця з Донеччини), коли той обіймав посаду Генпрокурора.
Хоча для призначення Головіна на посаду достатньо 10 з 18 голосів суддів Конституційного Суду, а для легітимності засідання щодо його обрання потрібна присутність 12 суддів, влада, певне, вирішила підстрахуватися.
Поки влада намагається завершити приватизацію Конституційного Суду, опозиція б’є на сполох: як тільки очільником КС стане Головін, про спроби опротестувати неконституційні рішення влади опозиціонерам доведеться забути. «Якщо цей суд уже ухвалював рішення, які прямо суперечать Конституції, то я думаю, що тепер буде можливість реалізувати будь-яке рішення, яке не відповідає праву, – констатує глава опозиційного уряду бютівець Сергій Соболєв. – А зараз на порядку денному стоять рішення, які стосуватимуться розширення повноважень Вищої ради юстиції, закон про референдум, повернення в незаконний спосіб повноважень президента через скасування політичної реформи тощо».
Тарас Березовець, директор агентства політичного консалтингу «Політтех»:
– Конституційний Суд уже і так підконтрольний владі, там лишились рештки опору – це «неблагонадійні» судді, яких Партія регіонів вважає для себе небезпечними. Оскільки вона розраховує довго просидіти у владі, їй треба скористатися можливістю і зробити перебування у владі комфортним.
Ситуація у Конституційному Суді така, що він ухвалює рішення, які не мають нічого спільного з конституційним правом. Недавнє рішення стосовно неконституційності 27 березня 2011 року як дати загальних місцевих виборів було ухвалене всупереч Конституції, бо повноваження органів місцевого самоврядування – п’ять років, а попередні вибори були у 2006-му. А Конституційний Суд каже – не конституційно! І неблагонадійних суддів зараз намагаються змусити вважати, що два на два – це п’ять.