Ознайомившись із цифрами, можна дійти висновку, що світовий видавничий ринок розвивається звичним темпом. Однак після огляду величезних павільйонів виставки з’являються зовсім інші думки. Книжкова індустрія таки зазнає цифрової трансформації, якою ще донедавна лякали футурологи.
Над найважливішими європейськими книжковими виставками (Франкфурт і Лондон) дух трансформації витав ще кілька років тому. Уже тоді з’являлися цифрові стартапи, які плавно, але впевнено вливалися в павільйони, заставлені звичайними книжками. З кожним роком їх ставало дедалі більше, однак до 2012-го вони не витісняли з виставки традиційних видавців. За останній рік еволюція читалок, смартфонів та ринку електронних послуг дійшла до критичної межі, після якої почалися незворотні зміни.
На Лондонській книжковій виставці, що відбулася навесні, відчувалася паніка серед традиційних видавців. Продаж паперових книжок став різко маліти, в англомовних країнах ринок електронних сягнув середньої позначки 20% загального ринку. Кити видавничого бізнесу почали сипати мільйонами на цифрові видавничі програми. З’явилося море стартапів. Ринок лихоманило. Відтоді минуло півроку. За цей час цифрова буря трохи вщухла, однак наслідки трансформації можна було побачити у Франкфурті неозброєним оком.
По-перше, відбулося суттєве укрупнення ринку. Дрібних видавців поскуповували більші, й тепер павільйони переважно займали видавничі групи. Колос видавничого ринку Penguin Random House об’єднав у своїй структурі 250 видавництв і випускає 40% комерційної англомовної літератури. З’явилося чимало стендів літературних агенцій, що витіснили стенди середніх незалежних видавців. Президент Франкфуртської книжкової виставки Юрґен Боос називає цей процес олігополією і вважає його небезпечним.
По-друге, на виставці було дуже мало порівняно з минулими роками книжок у жанрі нон-фікшн чи навіть фікшн (основні жанри електронного ринку). Така література перекочувала від незалежних видавців на загальні національні стенди, які приїхали на виставку коштом державних бюджетів. Видавці представляли, як правило, дитячі ілюстровані книжки, куховарські та господарські порадники, ілюстровані тематичні енциклопедії, які не дуже зручно читати на читалках.
По-третє, на виставці з’явився спектр послуг видавничого постпродакшну: фірми, що пропонують піар-послуги та рекламні кампанії для друкованих книжок, а також мережі дистрибуції по бібліотеках, оптових та роздрібних точках у всьому світі, які допомагають забувати тиражі.
По-четверте, буря цифрових стартапів, яка вирувала в Лондоні, стихла: кількість почала переходити у якість. Невдалі проекти відпали, успішні розбудовують клієнтську базу та сферу послуг. З’явилася ціла низка успішних платформ для електронного самовидання. Вони пропонують прості програми для конвертування написаного тексту в найпопулярніші формати електронних книжок із використанням зображень чи навіть відео, їх дистрибуцію в найпопулярніших магазинах. Такі послуги пропонують як видавцям, так і самвидавним авторам. Останні при цьому уникнуть незручних контрактів, непрозорих гонорарів (а також втрачають якісні редагування та дизайн), характерних для традиційних видавців. Деякі самвидавні автори досягли неабиякого успіху (100 тис. проданих примірників), на цьогорічній виставці вони мали 50 презентацій.
Усі ці процеси відбуваються надзвичайно динамічно. Франкфуртська виставка-2013 має зовсім інший вигляд, аніж п’ять років тому. Єдине, що не змінюється, – це національний стенд України. Його оминають світові тенденції, і він показує кам’яну стабільність.
Цього року стенд був не такий кітчевий, як 2012-го, – обійшлося без вишиванок, пластмасової калини та фотографій ланів із соняшниками. Тлом слугував чорний глянець – трохи траурно, зате реалістично (на фото). Найдивнішим був добір учасників, які є абсолютно різними за ступенем розкрученості, репрезентативності та професіоналізму. На стенді містилися вивіски агенції Ядвіґи Кирилової, видавництв «Фоліо», «Мистецтво» та «Майстер-Клас». Асортимент книжок, що представляли Україну (багато російськомовних), залишає безліч запитань. Ніякого каталогу Держкомтелерадіо – орган, відповідальний за організацію стенда, – випустити не спромігся.
Такий самий убогий стенд мали тільки Республіка Косово та Білорусь. Щоправда, у останньої був і альтернативний стенд «Books from Belarus», зроблений зі смаком: без тракторів і бульби. Це ініціатива кількох тамтешніх видавців, які згуртувалися, заручилися підтримкою Шведського інституту і достойно представили своїх авторів на найважливішій книжковій події Європи.