Фредді, Фанні та халепа

Десятиліттями дві найбільші іпотечні компанії США Fannie Mae та Freddie Mac допомагали середньому класу американців придбати власний будинок. Нині ж вони самі балансують на межі дефолту.  

 

 

Скорочену назву компанії Federal National Mortgage Association – FNMA – американці трансформували в жіноче ім’я Fannie Mae. На відміну від Coca-Cola чи IBM, Fannie Mae не відома широкому загалу за межами США. Та в самій Америці про неї знають усі, адже за 70 років її існування більше 50 млн громадян із середнім та низьким рівнем доходів із її допомогою отримали житло у власність.

 

Наприкінці 1930-х років США долали наслідки економічної кризи, спричиненою Великою депресією. Одним із ключових елементів нової стратегії, запропонованої президентом Рузвельтом, була підтримка приватних інвестицій у нерухомість. На той час мільйони простих американців не мали змоги придбати собі житло, а ті, хто взяли іпотечні кредити, опинилися перед загрозою позбутися житла за борги. Приватні банки та інвесткомпанії вкрай неохоче надавали позики на кредитування нерухомості. У зв’язку з цим і була створена державна компанія Fannie Mae, яка давала змогу американцям взяти іпотеку під невеликі відсотки й, у свою чергу, гарантувала приватним кредиторам, що вони отримають кошти навіть у тому випадку, якщо їхні позичальники виявляться неплатоспроможними.

 

Схема діяльності загалом була такою: кредитодавець позичав клієнтові гроші на купівлю будинку й перепродував іпотечні зобов’язання Fannie Mae (сама вона безпосередньо не займалася кредитуванням). Кошти на придбання цих зобов’я зань надавали інші інвестори, які мали вільні гроші, але не хотіли самостійно займатися ризикованим іпотечним кредитуванням. Їм Fannie Mae гарантувала порів- няно невисокий, але надійний прибуток, адже за її спиною стояла вся державна машина США.

 

Через 30 років після заснування, у 1968-му, Fannie Mae змінила статус – із державної її перетворили на так звану спонсоровану урядом компанію. Вона стала приватною, але продовжувала користуватися підтримкою влади США. Ще через два роки з метою демонополізації іпотечного ринку було створено аналогічну компанію – Federal Home Loan Mortgage Corporation, або, у «перетвореному» вигляді, Freddie Mac. Станом на 2008 рік «Фанні та Фредді» контролювали приблизно половину колосального 12-трильйонного іпотечного ринку США.

 

 

Протягом десятиліть вважалося, що Fannie Mae та Freddie Mac є одними з найкращих і найнадійніших об’єктів для вкладання коштів. Більше того, урядові гарантії дали їм змогу залучати значні кошти з-за кордону під невеликі відсотки – облігації цих компаній мали найвищий рейтинг надійності. Не менш привабливими були й акції: в 2000-х роках у США виник іпотечний бум, зростали суми кредитування нерухомості, й ця галузь була надзвичайно прибутковою.

 

Однак зростання змінилося різким спадом. Попри те, що Fannie Mae та Freddie Mac не належали до найбільшої групи ризику, масштаб їх діяльності призвів до того, що вони зазнали колосальних збитків. За оцінками Bloomberg, їхні спільні втрати протягом останнього року сягнули $11 млрд, і надалі тільки ростимуть. Але й це ще не найгірше: Fannie Mae та Freddie Mac мають платити за вже існуючими зобо в’язаннями – й усе більше аналітиків приходять до висновку, що на все це в них просто не вистачить грошей. Коли цього місяця такі оцінки опри- люднили, акції компаній лише за тиждень обвалилися в ціні на 45%. Була й ще одна причина: оскільки «курс на зниження» акцій «Фанні- Фредді» був безсумнівним, біржові спекулянти активно користувалися нагодою заробити на цьому зни- женні за допомогою так званих коротких продажів. Зрозумівши це, комісія з цінних паперів США запровадила обмеження, які заборонили спекулянтам так діяти стосовно компаній, що мають національне значення. Ринок відреагував миттєво: акції зросли в ціні. Та це не вирішує основної проблеми Fannie Mae й Freddie Mac – де взяти кошти на покриття астрономічних сум іпотечних боргів.

 

Як уже зазначалося, ще донедавна цінні папери «Фанні-Фредді» вважали найкращим інструментом для інвестицій із боку інших держав. На початку року перший замголови Центробанку Росії Алєксєй Улюкаєв проговорився, що частина золотовалютних резервів країни вкладена саме в папери Fannie Mae й Freddie Mac. Це повідомлення спричинило ефект вибуху бомби, й чиновники Центробанку почали відмовлятися від своїх слів: мовляв, йдеться про незначні суми, вкладені в облігації двох американських іпотечних установ. Однак невдовзі газета «Вєдомості» роздобула проект річного звіту Центробанку, в якому йшлося про те, що у Fannie Mae та Freddie Mac Росія вклала $100 млрд – тобто понад 20% (!!!) своїх золотовалютних резервів. Причому зроблено це було вже тоді, коли ознаки іпотечної кризи США були очевидними.

 

Намагаючись вгамувати скандал, влада Росії почала доводити, що ніяких проблем таке інвестування не створює. Мовляв, гроші з золотовалютного фонду вкладено не в акції «Фанні-Фредді», а в облігації. Крім цього, роль компаній настільки значна, що Америка ніколи не допустить їх банкрутства.

 

Все це справді так. Але є й інші моменти, про які високопосадовці РФ воліють не згадувати. По-перше, у російського обивателя викликає глибоке здивування сам факт того, що його влада, яка публічно називає США головним геополітичним ворогом Росії, насправді кредитує Америку на колосальні суми. По-друге, не менш дивним є об’єкт інвестування: тоді, як російські іпотечники беруть кредит не менш ніж під 11%, їх влада віддає $100 млрд на те, щоб американські іпотечники могли без проблем кредитуватися під найнижчі відсотки. Й нарешті – попри те, що «Фанні-Фредді» справді підтримує держава, вона не несе ніяких зобов’язань по їхніх боргах. Ящо ці компанії прогорять, то п’ята частина золотовалютних резервів Росії просто перестане існувати. І хоча цей сценарій є вкрай небажаним для всіх без винятку сторін, наразі саме він є найбільш імовірним. Уряд США не має змоги ні викупити Fannie Mae та Freddie Mac, ні знайти достатні кошти для покриття їх боргів (наразі спільний борг двох компаній еквівалентний 45% поточного національного боргу США). Поки іпотечники США не можуть сплачувати свої кредити, а інвестори не хочуть більше нести від цього збитки, центральна ланка, що їх з’єднувала – компанії Fannie Mae та Freddie Mac – приречена. Зрозуміло, що рано чи пізно іпотечна криза мине. Та ніхто не стане ручатися, що Fannie Mae й Freddie Mac доживуть до цього щасливого дня.