«Тероризм – це насамперед методика, дуже раціональний інструмент, який застосовують для досягнення певної мети. Водночас у ньому присутнє уявлення про те, що немає нічого поганого в убивстві людей», – розповів вчений.
Вівьорка доходить висновку, що ліворадикальний терористичний рух у Італії, який виступає від імені робітничого класу, насправді не має з ним нічого спільного. «Вони начебто виступають від імені робітничого класу, однак тамтешній пролетаріат жодним чином не ідентифікує себе з ними й не впізнає себе в діях екстремістів. Тут відбуваються підміна понять, перекручення. Що більше люди вдаються до насильницьких дій, то більше змінюється сенс їхньої діяльності», – сказав Вівьорка.
Соціолог нагадав про історію терористичної організації ETА («Країна Басків і Свобода») в Іспанії. Терористична активність басків зросла після падіння диктатури Франко, вже в демократичній країні: «Після 1975-го Іспанія стала демократичною державою і цей народ здобув національно-культурну автономію. І що більше задовольняли його національні вимоги, то дужче зростала сила терористів, їхня агресія ставала сліпою. Отже, тероризм поєднує раціональний розрахунок, з одного боку, і втрату сенсу, зв’язку з реальністю – із другого», – підкреслив Вівьорка.
Більше про це читайте в інтерв’ю з Мішелем Вівьоркою у № 21 Тижня.