Науковець зазначила, що Російська православна церква завжди була пов’язана з державою, і тамтешній самодержець від часів Московського царства її фактично очолював.
«РПЦ звикла діяти тільки так, як вимагає держава. Я не кажу, добре це чи погано, лише констатую факт. Під час Другої світової війни Сталін дозволив відновити діяльність РПЦ, обрати Патріарха, і по смерті генералісимуса Хрущов використовував її ієрархів у своїй зовнішній політиці. Після розпаду СРСР виявилося, що досить багато церковних очільників працювали на КГБ, включно з Патріархом Алєксієм ІІ. Чого залишається чекати від людей, які нині впроваджують тісний зв’язок із нинішнім російським держапаратом? Як на мене, вони послуговуються цілком звичною для них історичною традицією, і роблять те, чого хоче держава», – сказала Шеррер, додавши, що такий стан речей є жахливим.
За її словами, «було б непогано, якби РПЦ мала хоч якийсь рівень самоповаги й не виконувала всього того, до чого її зобов’язує Владімір Путін».
«Однак буду коректною: в пострадянській Росії така практика почалася ще за Боріса Єльцина. Нинішній президент РФ просунувся в цьому плані значно далі, бо він куди сильніший лідер. Із приходом Патріарха Кірілла чимало парафіян полишають РПЦ, оскільки її нинішній лідер неприкрито підтримує Путіна і співпрацює з ним та його «сильною державою». ВВП використовує православну церкву, щоб чинити внутрішній ідеологічний вплив, а вона нічого не робить, щоб бодай частково припинити такий тиск на своїх парафіян», – зазначила історик.
Шеррер наголосила, що у сучасному світі церкви сильні своїми традиціями.
«Якби РПЦ не законсервувала своїх за комунізму, вона не пережила б 70 з лишком років цього політичного режиму. Люди потребують традицій, і це цілком зрозуміло мені як історикові, що розглядає минуле та еволюцію», – зазначила вона.
Інтерв’ю з німецьким істориком Ютою Шеррер читайте у № 37 «Українського тижня».