"Між 1914 і 2014 роками існує одна велика відмінність, але з тієї війни можна виснувати не одну науку для теперішніх часів. Відмінність полягає в тому, що народи вже не готові до війни, до найвищої жертви задля батьківщини, як були 100 років тому, тож наша ситуація складніша, але не така відчайдушна, як у 1914-му", – зазначає де Лара.
"Натомість війна РФ проти України, розрив між Європою та Росією, що лишилася радянською, тоді як увесь світ вірив (а багато людей вірять і досі) в конвергенцію континенту до ліберальної демократії, – це все повинне спонукати нас до роздумів про можливий розвиток теперішньої кризи у світлі наслідків Першої світової війни:
1. Нестабільність кордонів не слід недооцінювати в Європі, що після «відокремлення» Придністров’я та війни в Грузії стала свідком анексії Криму, війни на Донбасі, а також агресивного ревізіонізму Угорщини (яку підтримує Путін), загроз країнам Балтії, зокрема Латвії, і, нарешті, ризиків вибуху зони євро та виходу Великої Британії з ЄС.
2. Last but not least, останнє, але істотне: євразійська ідеологія нині видається сміховинною. Зі своєю мало не фашистською пишномовністю й браком економічного реалізму вона не здатна протистояти ліберальній демократії. За межами Росії, де вплив цієї ідеології досить тривожний, вона вербує собі прихильників тільки серед частини червоних, а надто коричневих екстремістів інших європейських країн", – наголошує філософ.
Читайте статтю Філіппа де Лара "1914-1918. Європейська катастрофа" у №32 "Українського тижня".