«Проблема не так у тому, що Марін Ле Пен зустрілася з Владіміром Путіним у 2017 році (хоча мене це хвилює), як у тому, що Росія потенційно може мати компромат та інструменти тиску на можливого президента Республіки», – написав у своєму твітері французький політолог Антуан Бондаз. Про загрозу перемоги лідерки крайніх правих кажуть багато. З огляду на свіжу соціологію, небезпека цілком реальна: за неї, згідно з опитуванням Kantar Public – Epoka на замовлення часопису Le Figaro, готові проголосувати 38% виборців.
Підтримка Макрона, відповідно до того ж опитування — лише 39%. Французи закидають йому зверхність та холодність, проколи логістики під час пандемії COVID-19 та зростання цін, власні невдачі та загалом все погане, в чому виборці цілого світу схильні звинувачувати чинну владу. «Я не зможу проголосувати за Макрона, бо мого тата позбавили субсидії, а він — інвалід», – каже Манон, вчительна англійської в одному з паризьких ліцеїв. Аргумент про те, що персонально Макрон навряд чи втручався до перегляду системи субсидій, не працює. Як і більшість викладачів, Манон традиційно голосує за лівих. У першому турі вона планує підтримати соціалістку Анн Ідальго.
«Цифри демонструють «дуже чітку та тверду динаміку» на користь кандидата від Національного обʼєднання (RN), – цитує Le Figaro генеральну директорку Kantar Public France Лор Сальвен. – У той же період 2017 року Еммануель Макрон мав вищий електоральний потенціал (45%), як і Жан-Люк Меланшон (36%). Марін Ле Пен є єдиною в цій трійці лідерів, яка за п’ять років помітно просунулася вперед: від 30 до 38% французів зізнаються, що готові проголосувати за неї в першому турі.”
Французька преса наголошує, що ця тенденція підтверджує висновки про «випадкову» перемогу Макрона на минулих виборах. Республіканці та соціалістична партія зійщли з дистанції ще пʼять років тому, в першому турі президентських виборів. Упродовж каденції Макрона, ці дві великі політичні сили, що чергувались при владі десятиліттями, так і не відновили свій вплив та популярність. Сьогодні за представницю соціалістів Анн Ідальго готові проголосувати не більше 3% виборців, за республіканку Валері Пекрес — менше 10%. Успіху Ле Пен сприяє присутність на електоральному полі іншого, радикальнішого за неї кандидата крайніх правих: колишнього журналіста Еріка Земмура. Якщо під час попередніх виборчих кампаній Марін Ле Пен уособлювала певну маргінальність, нині вона виглядає такою собі усміхненою та розслабленою білявкою, яка любить комфорт котиків. Хоча війна в Україні й стала одним з найбільших маркерів нинішньої президентської кампанії, Марін, схоже, вдається під час виборчих мітингів оминати тему своєї багаторічної співпраці з Путіним.
Читайте також: У режимі апгрейду
Додаткових шансів керівниці Національного обʼєдання додає те, що за неї в другому турі готові голосувати виборці крайньо-лівого кандидата Жана-Люка Меланшона, – попри те, що сам він повідомив про намір у другому турі підтримати Макрона. «Більшість крайніх лівих визнає, що за своєю соціальною та економічною програмою Ле Пен їм значно ближча за чинного президента, – констатує щоденний часопис La Croix. – Це створює додаткові загрози в другому турі. Загрози не лише на рівні внутрішньої політики, але й національної безпеки».
«Я засуджую жорстокіть російської армії в Україні та підтримую прибуття до Франції українських біженців, але вважаю недоречними санкції, від яких потерпають прості росіяни», – каже Ле Пен у прямому ефірі телеканалу France 24. Французька преса регулярно нагадує, що її партія так і не повернула 9-мільйонний кредит російським банкам, що перебувають під керівництвом колишніх (?) силовиків. «Від початку широкомасштабних бойових дій Ле Пен поводиться дуже обережно, – зазначає депеша AFP. – Тим не менш, вона не стала підтримувати відозву своїх європейських однодумців на підтримку Україні, яку було складено в Мадриді ». Один з її речників, колишній міністр Тьєррі Маріані без упину критикує «операцію з інтоксикації громадської думки», стосовно подій у Маріуполі. Він то грає в «незалежного коментатора», то виступає як «член команди кандидата Ле Пен», але в усіх іпостасях Маріані залишається одним з найактивніших штиків кремлівського лоббі.
«Якщо Ле Пен прийде до влади, є небезпека, що Франція потрапить під дистанційне керівництво з Кремля», – зазначив в одному з прямих ефірів французький політолог Ніколя Тензер. Ця загроза є цілком реальною. Якою б недосконалою не була політика Макрона по відношенню до України, можливий прихід до влади Ле Пен міг би реально підірвати хитку західну єдність щодо російської агресії. Ще ніколи світ не був настільки взаємозалежним та настільки крихким.