Французька преса не надто вірить Міжнародному олімпійському комітетові, який «розглянув та підтвердив» політичну незаангажованіть 15 російських та 17 білоруських спортсменів, які беруть участь у паризьких Олімпійських іграх. «За оцінками європейського фонду Global Rights Compliance, дві третини російських і білоруських учасників відбору можуть підтримувати війну [проти України], незважаючи на правила, встановлені МОК», – пише популярний часопис Libération.
Міжнародний олімпійський комітет вважає, що російські й білоруські спортсмени, які змагаються в 10 видах спорту (від тенісу до тхеквондо і веслування) не мають жодних зв’язків з російською армією. Але наскільки це відповідає дійсності? Організація Global Rights Compliance, яка відстежує порушення міжнародного гуманітарного права і допомагає прокурорам, які розслідують воєнні злочини, збирати докази ймовірних порушень, заявила, що надала МОК докази, що приблизно дві третини “нейтральних” учасників ігор ними не є. Проте комітет проігнорував її попередження. Libération надає фото 20-річної росіянки Альони Іванченко, яка, за інформацією Франс-Прес, лайкнула допис на підтримку загарбників.
«Ці Олімпійські ігри повинні стати можливістю для МОК підтвердити і продемонструвати свою повагу до власної політики в галузі прав людини», – вважає Вейн Джордаш, президент організації Global Rights Compliance. На його думку, комітет не бажає бачити, якими справді є погляди російських та білоруських спортсменів та їхнє ставлення до російської агресії. МОК відмовчується, натомість якісна преса активно цитує звіт Global Rights Compliance.
«Згідно з результатами розслідування, здійсненого на основі відкритих джерел, 10 росіян і 7 білорусів були допущені до участі в конкурсі, незважаючи на порушення критеріїв МОК», – повідомляє Reuters. Британське інформагентство наводить приклад вже згаданої російської велосипедистки Іванченко, яка «лайкнула» низку прокремлівських постів у соціальних мережах, включно з тими, що ставлять під сумнів право України на існування або підтримують анексію Росією українських територій Донецької та Луганської областей.
Звіт Global Rights Compliance констатує, що російська тенісистка Єлєна Вєсніна вподобала пости про «військові подвиги» російських солдатів, які вбивають українців, а також пости із зображенням російського військового символу «Z». Російський каноїст Олексій Коровашков був названий у звіті як член спортивної організації, пов’язаної з російськими силовими структурами. «Окремо Reuters встановив, що Коровашков опублікував, а згодом видалив пости в соціальних мережах у 2023 і 2024 роках, в яких він використав грубо образливі висловлювання на адресу українців, зокрема в чаті, назва якого стосувалася війни», – повідомляє агентство.
Усі троє згаданих спортсменів не бажають відповідати журналістам на запитання щодо своїх вподобань та блокують найбільш наполегливих.
Крім атлетів, які виступають без державних ознак та символів, є також росіяни, які змінили громадянство після початку повномасштабної війни в Україні. Хтось з них, можливо, й був проти подібного розвитку подій, але не обов’язково — з принципових міркувань чи через симпатії до України. Для багатьох росіян війна ускладнює життя, створює перешкоди до туризму, навчання й працевлаштування за кордоном, – вона їм заважає жити комфортно. Кар’єрні міркування — одна з поширених причин переходу спортсменів під інші прапори. Що вони справді думають про війну? Мабуть, не скажуть.
Французька преса наводить приклади кількох колишніх російських спортсменів, які на цих іграх виступають у складі інших національних делегацій. Приміром, Георгій Окороков, який народився в селищі Амга на Далекому Сході Росії, виступає під австралійським прапором, сподіваючись здобути медаль з вільної боротьби. Ігор Мялін, стрибун у воду, змагається за Узбекистан. До складу французької делегації входить плавчиня Анастасія Кірпічнікова, яка отримала французьке громадянство у квітні 2023 року. Радіо France info згадує Міхаїла Яковлєва, Георгія Тібілова, Александра Комарова та інших недавніх росіян, які беруть участь в Олімпійських іграх.
«Спортсменка, сім’я якої досі живе в Росії, зізнається, що «сумує за своїми близькими» , але вважає за краще не говорити про війну в Україні», – цитує France info Анастасію Кірпічнікову.
Політичні заангажованість — не єдина причина російських проблем із МОК. Олімпійський комітет ще у 2017 році призупинив участь РФ у змаганням через викриття стосовно регулярного застосування допінгу. Пізніше, в грудні 2020 року, країна була офіційно засуджена Спортивним арбітражним судом, який тимчасово відкликав російську делегацію.
Попри все, російські спортсмени брали участь у зимових Іграх у Сеулі в 2018 році під статусом «Олімпійські спортсмени Росії». Вони виступали як «Олімпійський комітет Росії» (ОКР) на Іграх у Токіо (2021) і Пекіні (2022), з прапором і гімном, що відрізняються від офіційних.
Спорт поза політикою… Частина високого чиновництва світу чіпляється за цю наївну утопію, бо так легше жити. Не визначатись з принципами, не ставати на бік скривдженого, не долучатись до покарання нападника. Ну й фінансовий фактор забувати не треба. Попри санкції Московія залишається щедрою на хабарі, не найбіднішою державою світу. Хтось та й спокуситься.