Франція ж не поспішає. На запитання кореспондента Тижня про офіційну позицію Парижа на застосуваня сили до мирних громадян у ніч на 10 грудня речник французького МЗСу загадково відповів: “Відсилаю Вас до нашої декларації, зробленої сьогодні вранці”. Як там було в мультику про власника “пінжака з карманами”? “Послала, отже, вона його… Тобто послала”.
Заглядаємо на сайт Міністерства закордонних справ, відповідно — до рубрики “Декларації” – та не знаходимо ніякого документу про Україну. Є про Сирію, про Центрально-Афраканську республіку та навіть про нові брюсельські нормативи на ринку праці. А про Київ — повна присутність відсутності, як сказав би товарищ Огурцов з “Карнавальної ночі”. Піди туди — не знаю, куди…
Підказав знайомий дипломат, який просив не називати його прізвище. “Декларацією” виявився переказ на сайті французького МЗСу уривку телефонної розмови між Лораном Фабьюсом та Віталієм Клічком. “Пани Фабьс та Клічко обговорили можливість мирного розв”язання ситуації в Україні”, “пан Фабьюс закликав усіх до стриманості, відмови від застосування сили та до діалогу”, “міністр нагадав, наскільки є важливим для Франції просування в Україні справжніх реформ”…
Читайте також: «Перемога або смерть»? Про нові виклики Майдану
Боже праведний, так хто ж тут проти? Але як вести переговори з істотою, яка заховалася за межигірським парканом та до свого народу носу не каже, делегуючи замість себе “переговорщиків” – Беркут та Внутрішні війська? Як “утриматися від застосування сили”, коли на твоїх очах мирних учасників протесту вихоплюють по одному величезними залізними гаками, щоб затягти до автобусів та бити, скільки стане сили? На якій планеті живе милий міністр закордонних справ Франції, відразу не скажеш, але ясно, що його держава та Україна не знаходяться у спільному вимірі.
Мовчить французький МЗС, мовчить уряд, мовчать депутати та сенатори. “Що Ви, неівже це правда, що в Києві застосовували силу? А про “Франс Культюр” казали вранці, що київська влада лиш прибрала, згідно з рішенням суду, барикади на вулицях, але жодних брутальностей не спостерігалося”…
Я й сама чула цей сюрреалістичний репортаж по “Франс Культюр”, водночас переглядаючи закривавлені репортажі українських колег з нічного Майдану. Дисонанс, нерозуміння, обурення та бажання запитати у французького колеги: що ж це за джерела інформації використав він для ранкового ефіру?
Трохи наполегливості — і джерела названі. Все просто. Йдеться про російське агентство Ріа-Новості, яке давно має франкомовну стрічку, де не забуває розповідати про Україну. Само собою, що з московських позицій. Щоправда, пізніше Франс-інфо та Франс-інтернасьональ провели прямі ефіри просто з-під київської мерії. “Саме нині дим нам роз”їдає очі та горло, а захисники міської адміністрації лиють крижану воду на представників поліцейських підрозділів”, – переповідав рівний жіночий голос, за яким чувся грюкіт бунтуючого Києва. От цікаво, яке радіо любить слухати міністр Фабьюс? Франс-інфо чи Франс-Культюр?
Французи люблять згадувати, якою впливовою була їхня дипломатія у ХІХ столітті. Як тоді цілий світ вів перемовини виключно французькою. Часом здається, що ті славетні часи далі десь існують, у паралельних світах та в свідомості французьких політиків. “Наш міністр запросив у гості, вже вдруге, Віталія Клічка, але він знову скасував свій приїзд”, – дещо капризно зазначила колега-телевізійниця. У гості — це дуже мило. Але якось так вийшло, що Клічку сьогодні трохи є невідкладної роботи на Майдані в Києві. А чому б, власне, горі не піти до Магомета? Себто пану Лорану Фабьюсу – не сісти до літака та не опинитися, через якихось три години, в українській столиці? Тоді, може, й слова потрібні знайдуться. І для декларації, і для відповідей пресі. Бо запитань накопичилось чимало.
А поки що — немає офіційної позиції Парижа, тому немає що відповісти журналістам. Агов, хлопці! Жан-Марк Айро, Лоран Фабьюс, Франсуа Олланд! З вами там не почали переговори щодо працевлаштування до російського “Газпрому”? Колишній німецький канцлер Герард Шродер, кажуть, непогано підробляє до пенсії.