Пропозиція передбачає, що 27 країн ЄС будуть голосуванням (кожна матиме по одному голосу) підтверджувати, що певна країна не відповідає необхідним економічним нормам, має завеликі борги та не зменшує їх обсяг відповідно до вимог ЄС. Таке рішення буде приводом для подальшого накладення санкцій на країну-боржника.
До цього часу, передбачалось, що подібне рішення буде прийматись кваліфікованою більшістю, за якої більші країни-члени мали б більше голосів. Крім того, вимагався досить високий кворум, за яким країнами мала бути представлена певна частка населення ЄС. Такої кваліфікованої більшості досить важко досягнути, що значно ускладнює процедуру прийняття рішення. Разом з тим, багато країн, які самі постійно порушують дозволені обсяги боргів, з політичних міркувань за такі заходи голосувати не будуть. Наразі ж слабке регулювання питання боргів в ЄС є однією з причин затяжної кризи.
Тепер до кінця місяця Європарламент має провести експертизу та прийняти рішення щодо планів Франції.
Нагадаємо, майже рік тому Європейський Парламент вже намагався розробити процедуру накладення санкцій. Проте тоді передбачалось, що з метою уникнення «політичного аспекту голосування», санкції застосовувались би автоматично. Тоді саме Франція наклала своє вето на таке рішення.
Як відомо, у серпні європейські цінні папери втрачали вартість на фондових біржах по тому, як через стурбованість станом світової економіки падали ключові індекси в США та Азії.
Стрибки на фондовому ринку розпочалися після відвернення загрозу дефолту Конгресом США.
Обидві палати парламенту схвалили підняття граничної межі державного боргу. Іншим чинником зниження світових фінансових показників стала боргова криза в Європі.