Алла Лазарева власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Франція-Німеччина: чому справи для найкращих друзів Європи виглядають «не дуже добре»

Статті
24 Жовтня 2022, 10:19

«Коли між собою не можуть полагодити Франція та Німеччина, проблеми у всього ЄС», – пише Politico. Саме така ситуація відбувається зараз. Берлін та Париж вирішили відкласти довгоочікуваний двосторонній саміт, який мав відбутися у цю середу, 26 листопада. Усе через розбіжності щодо ключових сфер політики, таких як оборона та енергетика. У час війни, яку веде Росія проти України, такі розходження у поглядах виглядають доволі небезпечно.

Politico пише, що офіційна причина, про яку заявляють обидві сторони, – це «труднощі у порядку денному деяких міністрів». Подібне пояснення під час повномасштабної війни на континенті видається дивним. «Принаймні п’ять міністрів кабінету Олафа Шольца, зокрема й міністерка закордонних справ Анналена Бербок, скаржилися, що наступна середа припала б на рідкісний тиждень, коли вона могла б взяти відпустку разом зі своїми дітьми, котрі будуть на шкільних канікулах. Це, однак, здається надуманим міркуванням, коли на континенті вирує війна. Справжня причина відкладання криється в значних розбіжностях у питаннях енергетики та оборони, що ускладнило обом сторонам узгодження спільної декларації, яку вони планували підписати», – пише видання.

Нашвидкоруч знайдені пояснення не переконали ані німецьку, ані французьку пресу. «Важливо було не залишити враження, що Париж і Берлін відвертаються один від одного, – наголошує французький тижневик Le Point. – Тому Еммануель Макрон та Олаф Шольц зробили все можливе, щоб побачитись під час довгих нічних переговорів на засіданні Європейської Ради в Брюсселі. Насамперед, вони зустрілися віч-на-віч без свідків за 30 хвилин до засідання 27-ми: «Це дозволило багато що прояснити», – цитує часопис Президента Франції. — Роль Парижа полягає у створенні єдності. І більше того, ми витратили багато часу з Шарлем Мішелем, намагаючись узгодити позиції декількох держав-членів, щоб отримати це зближення і одностайність. Скасування франко-німецької Ради міністрів, яка мала відбутися 26 жовтня у Парижі, залишило порожнечу у відносинах між Францією та Німеччиною…»

Читайте також: Китаю не продаємо: чому урядовці та канцлер ФРН сперечаються щодо продажу критичної інфраструктури Піднебесній

Німецька газета Die Welt зазначає, що розходження розпочалися ще з часів пандемії. Тоді французи були здивовані, дізнавшись, що Німеччина закрила свої кордони та ввела заборону на експорт масок. Ту історії Берліну швидко пробачили, але тепер, як пише видання, Емманюель Макрон критикує Олафа Шольца за те, що Берлін перешкоджає встановленню обмеження ціни на газ для ЄС. «Сигнал, який посилає Макрон перенесенням Ради міністрів, фатальний. Це означає, що справи для найкращих друзів Європи виглядають не дуже добре, незважаючи на війну в Україні та той факт, що за кілька тижнів, у січні, відзначатиметься 60-річчя Єлисейського договору», – пише  Die Welt.

«Російська загарбницька війна в Україні та гібридна енергетична війна, яку Москва веде проти Європейського Союзу відтоді, зруйнували старі переконання та хиткий консенсус щодо енергетичної політики між двома сусідами. Після відмови Німеччини від атомної енергетики Берлін і Париж домовилися не блокувати енергетичну політику один одного», – пояснює Die Welt. Однак на практиці все виглядає дещо інакше. Німеччина шукає нові джерела для імпорту газу. Однією із таких надій був незавершений проєкт трубопроводу Midcat, який мав транспортувати газ із Піренейського півострова до Франції. Однак у цьому проєкті бракує добрих 200 км трубопроводу. «Президент Макрон блокує проєкт зі зрозумілими аргументами, за якими Берлін підозрює намір ядерної держави зірвати іспано-німецькі газові угоди заради власних економічних інтересів», – пише Die Welt.

Інше німецьке медіа Frankfurter Allgemeine Zeitung також зазначає зацікавленість Німеччини у газопроводі Midcat, але цей проєкт більше не обговорюється. Натомість президент Макрон хоче створити «зелений енергетичний коридор», трубопровід «Бармар», під Середземним морем, який має з’єднати Барселону з Марселем, і «закрити величезну прірву, яка все ще існує між Піренейським півостровом та рештою Європи», – пише FAZ. Уряд ФРН сподівався, що трубопровід Midcat спочатку забезпечуватиме Німеччину газом, а потім «зеленим» воднем. «Лише в п’ятницю Олаф Шольц поговорив із [премʼєр-міністром Іспанії Педро – Ред.] Санчесом і [премʼєр-міністром Португалії Антоніо – Ред.] Костою в Берліні про проєкт, який раніше «явно» просував канцлер. Але навіть остання спроба двох глав урядів Піренейських країн на початку саміту ЄС у Брюсселі зазнала невдачі: Макрон переміг, і всі троє зрештою оголосили себе переможцями», – пише FAZ.

Читайте також: Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод: «Канада поставила нас фактично на передову перемовин з урядом Німеччини»

«Між двома найбільшими економіками Європи, які мають бути рушійною силою Союзу, не все гаразд», – визнає французький журнал Le Point. На думку, видання, «франко-німецький тандем потрібно перезавантажити». Олів’є Фор, лідер французької Соціалістичної партії (СП), закликав у суботу до запуску «нового європейського проєкту». СП також висловилася за «ширше використання голосування кваліфікованою більшістю, особливо в питаннях оборони та оподаткування».

За інформацією FAZ, для президента Франції угода про «зелений енергетичний коридор» Барселона-Марсель знаменує великий дипломатичний прорив. Водночас Емманюель Макрон хоче «рухатися далі», тому незважаючи на зрив переговорів на рівні міністрів, Олаф Шольц та Емманюель Макрон планують зустрітися найближчими днями.

Впливове французьке економічне медіа Challenge.fr теж відгукнулося на зрив запланованого франко-німецького саміту. «Відносини між Еммануелем Макроном та Олафом Шольцем складаються не найкращим чином, – пише видання. – Вони й починалися важко.  Приводів до незгоди лише більшає: це оборона, промисловість, енергетика (ядерна, звісно, але й газова теж), фонди на подолання економічної кризи… «Подразники», як кажуть експерти, весь час множаться. Упродовж кількох тижнів по обидва боки Рейну спостерігалася напруженість, яку замовчували офіційно. З цього тижня розбіжності стали очевидними».

«Німеччина ізолює себе», – заявив Еммануель Макрон у четвер, 20 жовтня, у Брюсселі, в перерві між засіданнями Європейської Ради. «Напередодні Берлін оголосив, що франко-німецька Рада міністрів у Фонтенбло, що планувалася на мала 26 жовтня, переноситься на січень. Іншими словами, до зелених віників!» – іронізує Challenge.fr

Читайте також: Гаральд Видра: «Зовнішня політика Німеччини досить обмежена минулим»

«Чому виникають такі проблеми? – замислюється часопис. – По-перше, тому що в умовах війни, яку розв’язала Росія, галопуючої інфляції та кризи, що загрожує перерости в рецесію, всі конфліктні моменти ще більше загострюються. По-друге, тому що перші кроки нових учасників тандему ніколи не бувають легкими. Олаф Шольц перебуває при владі менше року. Його попередниця Ангела Меркель, як добра східна німкеня,  також дуже незручно почувалася, коли Ніколя Саркозі хапав її за руку або був занадто фамільярним. Потім вона змогла до цього звикнути. Але, незважаючи на досвід, її дратував Макрон у перші місяці при владі. Вона вважала його занадто тактильним та спонтанним. З Олафом Шольцем ще складніше. Уродженець Гамбурга – замкнута, потайлива, зовсім не схильна до спонтанності людина, яка здійснює жорсткий самоконтроль. Поки що двом лідерам не зовсім виходить порозумітися. «Навіть якщо Макрон все робить, щоб не виставляти напоказ розбіжності та завжди намагається залагоджувати їх кулуарно, вони відчутні».

Що далі? Повномасштабний напад Росії на Україну вже змусив світ відмовитись від багатьох шаблонів свідомості та усталених політичних практик. Збройний конфлікт на континенті набирає обертів та диктує свої пріоритети. Чи залишаться Франція з Німеччиною рушієм Євросоюзу в майбутньому? Абсолютної впевненості в цьому нема.

96