У вівторок, 5 квітня, нижня палата французького парламенту затвердила новий законопроект, який надає державі широкі повноваження для нагляду за громадянами. Про це повідомили західні ЗМІ.
Документ отримав назву «Французький Патріотичний акт» і передбачає, що силові структури зможуть використовувати спецзасоби для нагляду за приватними помешканнями, перехоплювати телефонні розмови, за допомогою прикріплених до серверів «чорних ящиків» стежити за Інтернет-зв’язком.
Очікується, що верхня палата парламенту Франції – Сенат – голосуватиме за законопроект у червні.
Як повідомляється, рішення про посилення повноважень сил безпеки французька влада прийняла після січневих терактів у Парижі, які призвели до трагічної загибелі 17 людей. Крім того, Франція й досі отримує погрози від джихадистів, а сили безпеки країни залишаються в стані підвищеної готовності.
Разом з тим, правозахисні групи розкритикували новий законопроект, зауваживши, що він є нечітким і нав’язливим. За словами активістів, жорсткий режим можуть використовувати не лише для запобігання терористичним загрозам, а й у сфері зовнішньої політики, для відстоювання економічних і наукових інтересів.
"Цей законопроект перетворить Францію на країну спецслужб, де нічого не можна буде зберігати в таємниці, окрім самих спецслужб… Французька влада незабаром зможе стежити за будинками та автомобілями людей, прослуховувати телефонні лінії бездозволу судді, навіть без обгрунтованої підозри, що вони зробили щось неправильно", – зазначив представник Amnesty International Гаурі ван Гулік.
Незважаючи на це, опитування, проведене компанією CSA для новинного сайту Atlantico, показало, що дві третини французів підтримують обмеження свободи задля боротьби з екстремізмом. Лише 32% респондентів висловилися проти «Французького патріотичного акту».
Прем'єр-міністр Франції Мануель Вальс схвалив законопроект, заявивши, що попередній закон про прослуховування телефонних розмов у Франції прийняли у 1991 році, «коли не було мобільних телефонів або Інтернету», що робить новий законопроект важливим, зважаючи на екстремістські загрози.
Нагадаємо, 7 січня внаслідок влаштованого ісламістами теракту в редакції Charlie Hebdo у Парижі загинули 12 людей. Серед них – головний редактор журналу. Загалом жертвами терористичних атак у Франції з 7 по 9 січня стали 17 людей. 19 осіб поранили.
Як відомо, раніше Німеччина і Франція закликають Європейську комісію до боротьби з фінансуванням тероризму.
Як повідомлялося, в Німеччині готують найжорсткіший антитерористичний закон в Європі.
Крім того, 28 квітня, у Страсбурзі перший віце-президент Європейської Комісії Франс Тіммерманс і єврокомісар внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос представили план боротьби з тероризмом та кіберзлочинами, покликаний замінити попередню стратегію, прийняту на 2010-2014 роки.