Проблема не в ісламізації Європи, а в тому, як бідність, сегрегація, расизм, гетто створюють умови для розвитку ваххабізму нової модифікації. Про це в інтерв’ю Тижню розповів франко-іранський соціолог Фарад Хосрохавар.
За його словами, є серед європейських мусульман ті, хто все це усвідомлює, відчуває, що суспільство їх не приймає, і відповідає йому тією ж монетою. Усе це призводить до потужного розвитку антисоціальної ідентичності. Джихадизм частково до цього прив’язаний.
«Я не кажу, що джихадизм — суто соціальна проблема. Зовсім ні. Серед його прихильників є дрібка тих, хто належить до середнього класу, але більшість — усе-таки з бідних околиць. На це потрібно зважати. Злиденність, протиставлення ідентичностей, новий тип сектантського ісламу, що розвивається за таких умов (із відкиданням суспільства) — ця комбінація соціальних і релігійних проблем є реальністю багатьох європейських міст, особливо їхніх бідних кварталів. А ось про загальну й тотальну ісламізацію Європи говорити не варто», — сказав Хосрохавар.
На думку соціолога, це такі проблеми, які не можна вирішити за декілька тижнів чи місяців. Зарадити проблемі можна щонайменше років за 20. Проте це не цікавить політиків, які хочуть, щоб їх обрали.
«Глибина їхнього стратегічного бачення простягається на 3–4 роки, але не далі. У Франції існують певні проекти, як зарадити жителям бідних районів, і в них інвестовано гроші, проте цього недостатньо. Проблема в економічній бідності й у такій культурній ідентичності мусульман, яка може призводити до екстремізму. Пакистанці, бангладешці, алжирці й марокканці, чорношкірі мусульманські неофіти з Ямайки, що мешкають в гетто та бідних районах — усі вони потенційні жертви, що можуть поповнити лави джихадистів», — розповів Хосрохавар.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»