12 вересня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбулася презентація концепції Національного стенду України на Франкфуртському книжковому ярмарку, який пройде 11-15 жовтня. З гостями та пресою спілкувалися п’ятеро представників культурного менеджменту та владних структур; увагу приділили не лише про цьогорічній програмі, але й динаміці розвитку української культурної дипломатії – вкотре наголошуючи на причинах, з яких цей розвиток катастрофічно потрібен Україні. Розробники концепції також наголосили: у 2017 році вже не можна буде зіграти на «вау-ефекті» – український стенд оцінюватимуть, і робитимуть це прискіпливо.
Перш ніж говорити про український стенд – трохи важливих деталей щодо самого заходу для розуміння масштабу та ваги. Щорічний ярмарок в німецькому Франкфурті-на-Майні – це найбільший книжковий ярмарок світу: йдеться про 100 країн-учасниць та близько 300 тисяч відвідувачів. Перші ярмарки організовували тут ще з початку 15 сторіччя, сучасна історія заходу офіційно рахується від 1949 року. Франфуртський книжковий ярмарок проходить в середині жовтня і триває 5 днів, його традиційно називають найвпливовішим у світі з точки зору якості та кількості підписаних контрактів і досягнутих бізнес-домовленостей.
Україна вперше взяла участь у Франкуртському ярмарку 1994 року (того ж року, до слова, у Львові вперше пройшов Форум видавців). Починаючи з цього моменту і впродовж наступної декади, аж до 2004 року, ми представляли на ярмарку виключно невеличкий стенд Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Хронологію подій окреслює для журналістів Олександр Афонін, президент Асоціації з 1996 року: «Я писав численні листи представникам влади, – розказує він, – але попри всі мої намагання пояснити, що ярмарок – це не лише книга, що це висока зовнішня політика, справжня культурна експансія та шанс змінити сприйняття Україні у світі так, аби її бачили інакше, аніж частку СРСР, результату не давали».
Читайте також: Культ-дайджест: Інститут книги, ОМКФ та професійний холівар про жіноче тіло
Певні зміни відбулися 2004 року, коли зусиллями Асоціації видавців на книгорозповсюджувачів на Франкфуртський кнжковий ярмарок «завезли» Івана Чижа, який на той час займав посаду голови Державного комітету телебачення та радіомовлення. Останній, за словами пана Афоніна, після побаченого «перебував у стані шоку», – звідтоді держава поступово почала виділяти певні кошти на участь України у ярмарку, проте ці кошти були дуже незначними – українські стенди, як правило, були напівпорожніми та «заваленими куртками видавців».
Радикально змінити ситуацію вдалося лише у 2015 році: саме тоді зусиллями фахової спільноти вдалося фактично вмовити Кабінет міністрів внести зміни до українського законодавства, що прямо забороняє фінансування участі України в міжнародних культурних подіях, – Франкфуртський книжковий ярмарок став винятком. Щоправда, без проблем не обійшлося і тоді: підготовка до ярмарку нагадувала скоріше авантюру, аніж ретельно сплановані дії, зокрема, вже готуючись до замовленого 100-метрового стенду, його розробники точно не знали, отримають вони обіцяні державою кошти, чи ні. У складі робочої групи спочатку було 15 осіб, в тому числі – представники Держкомтелерадіо, але дуже скоро їх лишилося семеро – виключно від Асоціації та «Мистецького арсеналу». Концепція українського стенду тематично була присвячена Майдану та війні, тож почасти завдяки високій зацікавленості міжнародної спільноти у подіях, що на той час відбувалися в Україні, стенд зібрав натопви – 100-150 чоловік одномоментно, які брали до рук книжки, дивувалися, розпитували тощо.
Знову процитуємо пана Афоніна: «Влада врешті почала усвідомлювати, що Франкфурт – це політика. Ми будуємо фундамент із найстійкішої цегли, яка називається «пам’ять»: географічна експансія минає, землі віднимають та повертають, а от культурна експансія лишається в головах».
Вже другий рік поспіль до організації участі України у Франкфуртському ярмарку беруть участь два міністерства – МЗС та Мінкульт. Їхня співпраця є доволі рідкісним на наших теренах прикладом вдалої комунікації всупереч бюрократичним інерціям – обидві представниці владних структур, присутні на прес-конфереції, називають те, що відбувається, синергією та, здається, досі дещо зачудовані нею самі.
Читайте також: Олена Заставна: «Книжкова толока довела, що Запоріжжя – це регіон, який читає»
Лариса Нікіфоренко, начальниця Управління з питань мовної політики та літератури Мінкульту, зазначає: «Минулий рік був першим, важким, незрозумілим. Але цього року, враховуючи помилки чи неузгоджуваності, ми намагалися зробити представлення України на ярмарку потужнішим. Ми дуже хотіли, щоб Україна «прозвучала». Роботу почали ще з березня, і вона була інтенсивною. Сподіваюся, що у 2017 році в нас вийде показати, що представляють з себе українська культура, слово, книжка, продемонструвати розвиток та право України бути гідним гравцем на ринку. Адже ми дійсно здатні купувати права на іншомовні книги, впроваджувати в себе культуру інших країн тощо. Цього року ми очікуємо на потужний прорив».
Оптимізм, у свою чергу, висловлює й Ірина Боровець, начальниця відділу культурної дипломатії Управління публічної дипломатії МЗС: «Те, що ми робимо вже другий рік поспіль, є вдалим прикладом культурної дипломатї, – це прекрасний приклад того, як дві держінституції здатні співпрацювати та зміцнювати імідж України». Пані Боровець наголошує на розширенні участі МЗС у підготовці до ярмарку: «Якщо минулого року ми допомагали виготовляти стенд та долучалися до втілення ідей розробників в інструментальному сенсі – цьогоріч ми вперше долучаємося до інтелектуального наповнення заходу».
Йдеться про Рік української мови в Німеччині та, зокрема підготовлений за участі МЗС поетично-музичний проект «Ті, що бачили їх разом», медіа-виставу, що синтезує мовну та музичну тематику – поезію Катерини Бабкіної та електронний і живий клавішний звук від Антона Байбакова. Виставу демонструватимуть на відкритій сцені ярмарку, на великому екрані буде переклад українського тексту німецькою.
Директорка новоствореного Інституту книги Тетяна Терен та кураторка літературних програм «Книжкового Арсеналу» Оксана Щур представляють на прес-конференції сегмент молодого культурного менеджменту. Тетяна Терен, як директорка інституції, що в майбутньому буде легітимним органом, відповідальним за підготовку заходу, цьогоріч координує зустріч та озвучує тему стенду: «Understanding Ukraine, uderstranding Europe» («Розуміти Україну, розуміти Європу»). За словами Терен, цьогорічна концепця стенду є ціліснішою та системнішою, ніж минулорічні. Є й конкретне системне нововведення: рішенням робочої групи, після ярмарку будуть проведені опитування учасників з метою зрозуміти результативність заходу, дізнатися про кількість зустрічей, підписаних контактів тощо.
Оксана Щур як безпосередня розробниця концепції стенду говорить предметно про програмні та організаційні моменти. За її словами, назва стенду підкреслює той факт, що Україна є частиною Європи не лише географічно, але й політично, до того ж – не лише протягом останньої чверті століття. «Зрозуміти Захід, – каже пані Щур, – можна лише зрозумівши Центрально-Східну Європу. Ми намагалися висловлювати це повідомлення через дизайн стенду, натхнений українським модернізмом, і через події, що відбудуться на сцені національного стенду, а також на зовнішніх міжнародних сценах».
Національний стенд площею 100 квадратних метрів демонструватиме, зокрема, продукцію 17 українських видавництв, запрошенням котрих займалася координаторка «Книжкового Арсеналу» Оксана Хмельовська у співпраці з Олександром Афоніним. У список війшли: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», «Смолоскип», «Родовід», «Либідь», «КСД», Фонд ArtHuss, «Ранок», «Богдан», «КМ Букс», Nebo BookLabPublishing, «ФОРС Україна», «Картографія», «Кальварія», Видавництво «Два А», Агенція культурного розвитку. Також на стенді будуть книжки, яки впродовж року отримували відзнаки національних книжкових рейтингів: Книжка року BBC, «Літакцент року» та інших.
Читайте також: Магія книжки. Магія міста. Магія життя
Україну цього року представлятимуть шестеро письменників – Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Катерина Калитко, Остап Сливинський, Наталя Сняданко, та історик і публіцист Ярослав Грицак. Теми дискусій, запланованих на стенді, стосуватимуться, зокрема, того, яким чином Україна може допомогти Заходу відповідати на міжнародні виклики, зрозуміти феномен інформаційної війни та постправди; говоритимуть і про те, ким є публічний інтелектуал в Україні, як автору працювати в епоху гібридної війни, як осмислення радянського минулого здатне допомогти у розумінні сьогодення. У рамках програми національного стенду вперше відбудеться так звана «ранкова кава», куди будуть запрошені провідні особи книговидання, а також український консул в Німеччині і, потенційно, міністр культури. Присутніми також будуть топ-менеджери західних інституцій, які займаються книжковою промоцією.
Оксана Щур зазначає: «Певне «вау» щодо нашого стенду вже було в минулі роки. Цього року нас будуть оцінювати, ставитимуться прискіпливіше і критичніше. Саме тому ми більше працюємо над піаром та інформаційною продукцією. Люди приходитимуть на стенд із конкретними запитаннями, і ми до цього готуємося. Хочу в свою чергу наголосити, що проект підготовки націнального стенду на Франкфуртському книжковому ярмарку справді є синергією кількох міністерств та інституцій і виглядає дуже оптимістично».
Обидва зазначених міністерства у 2017 році дещо збільшили фінансування української програми на ярмарку. Якщо минулого року МЗС та МІнкульт виділили відповідно близько 10 тисяч доларів та 2 мільйони гривень, цього року ці цифри становлять 12,6 тисяч доларів та 2,5 мільйони гривень відповідно. Цьогоріч команда використовуватиме побудований минулого року стенд (який передбачає опцію трансформування), що вивільняє певні кошти із вказаної суми та дає можливість використати їх на якісні покращення програми.