Франкфурт-2022: як робити бізнес на книжках

Культура
28 Жовтня 2022, 13:11

Книжковий ярмарок у Франкфурті — найбільший у світі — відбувався з 19 по 23 жовтня під гаслом «Translate. Transfer. Transform». Обираючи цю тему, організатори мали на увазі переклад (трансляцію) не лише літературних творів, а і комунікативний акт загалом, про взаємодію медіа, жанрів і контекстів. На ярмарку побували 180.000 відвідувачів, а участь у ньому взяли 4000 експонентів з 95 країн, що значно менше за 6000-7500 учасників ярмарку в попередні «доковідні» роки.

Франкфуртський книжковий ярмарок — це не про продаж книжок, як в Україні, і не про натовпи вдячних і не дуже читачів і ґаволовів, а про doing business. Тут насамперед продають і купують права, тут відбуваються зустрічі літературних агентів, скаутів, видавців, а сам ярмарок взагалі закритий для відвідувачів з середи до пообіддя п’ятниці. У ці дні відбуваються переважна більшість ділових зустрічей, підписання угод, нетворкінг між учасниками видавничого ринку. Торгівля друкованими книжками — це вже справа другорядна, і не всі нею займаються. Деякі видавці продають привезені виставкові примірники книжок у суботу й неділю за зниженою ціною, щоб їх не доводилося транспортувати назад. Інші видавці (скажімо, з Великої Британії, Франції чи США) ще в п’ятницю ввечері пакують усі видання, і на вихідних їхні стенди вже порожні. До пізнього вечора неділі працюють лише стенди видавців з Німеччини, і це зрозуміло, бо й серед відвідувачів більшість зацікавлена саме в тому, щоб придбати книжок німецьких авторів і/або німецькою мовою, надрукованих у Німеччині.

Читайте також: На культурному фронті без змін. Але вони на часі

Щороку організатори Франкфуртського книжкового ярмарку обирають країну-гостя, яка має свій окремий виставковий павільйон і представляє широку програму подій. Цьогоріч це була Іспанія. Статус країни-гостя завжди є почесним і відповідальним, тому на ярмарок завітали король Іспанії Феліпе і королева Летиція. Виставковий павільйон Іспанії мав тему «Spilling Creativity» («Творчість, що іскриться»). Світлий, легкий, повітряний, зручний в навігації, він завдяки численним мультимедіа об’єднував усі елементи виставкового простору в гіпертекст і розповідав про роль учасників творчого процесу у видавничій сфері, зосередившись на таких ідентичностях, як письменник, поет, перекладач, ілюстратор і видавець. У літературній програмі було представлено понад 50 подій, серед яких, зокрема, інтерв’ю з сучасними іспанськими письменниками, розмови про сторітелінг, жанрову літературу, графічні романи, ілюстрацію, книжковий дизайн, про роль і важливість незалежних видавців, культурних медіа та книгарень.

Результатом такого представлення країни-гостя зазвичай є зростання кількості перекладів, міжнародні колаборації авторів, перекладачів, ілюстраторів, а також посилення загального інтересу і всеохопна промоція книжкового ринку країни. Тому невдовзі, мабуть, зможемо спостерігати, як у Європі (і не тільки) з’явиться більше іспанських книжок.

У 2022 році Україна мала, напевно, наймасштабніше представлення за всю історію свого перебування в Франкфурті. Це п’ять локацій — Український національний стенд, стенд клубу ілюстраторів Pictoric, стенд Мистецького Арсеналу, стенд з українськими арткнигами під кураторством видавництва «ist publishing» і стенд видавництва «Vovkulaka».

Фото: BKM / Kösling

«Persistence of Being» («Наполегливість існування») — таке дуже багатозначне гасло мав Український національний стенд. У його дизайні використали мотиви з мозаїки Алли Горської «Дерево життя», зруйнованої в Маріуполі цього літа внаслідок обстрілів російських окупаційних військ. Один із елементів конструкції стенду — червоний куб — мигав упродовж усього часу повітряних тривог в Україні, так нагадуючи відвідувачам ярмарку про умови, в яких доводиться працювати українським видавцям і загалом всім українцям. Освітлення стенду виглядало надто тьмяним, його наче постійно бракувало, але якраз тоді ж в Україні відбувались аварійні й віялові відключення світла, і це видавалося якимось дивним збігом, промовистою синхронізацією.

У роботі українського стенду брали участь 46 українських видавців. На їхніх виставкових стендах були представлені найрізноманітніші видання — від неякісного за друком і наповненням ширвжитку до красивих ілюстрованих видань з чудовою поліграфією. Принцип відбору видань, представлених на стендах українських видавців, так і залишився для мене таємницею.

Програма подій Українського стенду нараховувала близько 40 подій. Організатори одразу наголосили, що розваг не буде, а дискусійна панель зосередиться на темі війни. Тому говорили про дитячі книжки про війну, переклад як форму активізму, викриття кремлівської пропаганди, збереження свідчень очевидців воєнних злочинів, руйнування культурних артефактів під час війни тощо. І задіяно було понад 70 авторів і культурних діячів, а також журналістів і правозахисників, зокрема, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Андрій Курков, Юрій Андрухович, Наталка Сняданко, Гаська Шиян, Люба Якимчук, Таня Малярчук, Олеся Яремчук, Катерина Міщенко, Микола Рябчук, Тамара Марценюк, Станіслав Асєєв, Юрій Гуржи, Неля Ваховська, Романа Романишин і Андрій Лесів, Євгенія Бєлорусець, Еміне Джапарова, Володимир Шейко, Олександра Матвійчук, Юлія (Тайра) Паєвська, Севгіль Мусаєва тощо.

Фото: BKM / Gawlik

Український національний стенд і програма подій мали надзвичайну медійну увагу та велику присутність відвідувачів. Онлайн-звернення Президента України Володимира Зеленського стало однією з найочікуваніших подій середи, яку потім до вечора обговорювалося в залах, коридорах і на подвір’ї ярмарку. Перша леді Олена Зеленська завітала на ярмарок і представила свої проєкти «Книжки без кордонів» та «Українська книжкова поличка», а також презентувала інклюзивне видання «Довідник безбар’єрності», і разом із Першою леді Німеччини Ельке Бюденбендер представила проєкт аудіокнижок для дітей-біженців «Better Time Stories».

Клуб ілюстраторів Pictoric представив свій стенд з українськими ілюстраціями «Ukraine: Yesterday & Today» під кураторством Анни Савріри, Олени Старанчук і Олега Грищенка. У просторі поєдналися два мистецькі проєкти: «Yellow & Blue» (про соціальні, мистецькі та історичні особливості України) та «War Diary» (про теперішню війну в Україні). Стенд виявився надзвичайно популярним і ще раз підтвердив, що візуальна мова може промовляти найяскравіше і найконденсованіше ще й тому, що українські ілюстратори вже давно вийшли на міжнародний професійний рівень.

Стенд Мистецького Арсеналу був розташований в секції THE ARTS+. Гасло стенду — «Arsenal of Books, Arts, and Resilience». В оформленні стенду використали концепцію «українського мистецтва під прицілом» — фрагменти картин з колекції музейного комплексу «Мистецький арсенал» як мішені, на які наведено оптичний приціл. У суті цієї концепції — не лише загроженість творів мистецтва, історичних споруд, а і загалом української культури і її творців. Окрім розмови про атаку на українство, стенд також пропонував учасникам ярмарку та відвідувачам ознайомитися з виданнями до виставок, що відбувалися в Мистецькому арсеналі останні 5 років.

Читайте також: Переможний культурний голос України: як відбувався XXIX BookForum

Серед подій, співорганізатором яких став Мистецький Арсенал — дискусія про культурну політику в часі війни, учасниками якої були генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта, генеральний секретар Goethe-Institut Йоханес Еберт, директор Українського інституту Володимир Шейко та письменник Сергій Жадан, а також дискусія про жіночі голоси на війні за участі української художниці, журналістки, фотографки, перекладачки Євгенії Бєлорусець і української правозахисниці, голови правління організації «Центру громадянських свобод» Олександри Матвійчук. Однією з центральних подій і цікавинкою ярмарку став музично-поетичний перформанс «Фокстроти» (кураторка проєкту  Оксана Щур) за участі Юрія Гуржи, Люби Якимчук й усюдисущого Жадана. Зі сцени Frankfurt Pavilion, ущерть заповненого слухачами, звучав поп-апґрейд української поезії у супроводі візуальних медіа, а ритми цих треків і танці відвідувачів яскраво підтверджували, як життя в Україні щодня перемагає смерть.

Завдяки тривалому партнерству між Франкфуртським книжковим ярмарком, Міжнародним фестивалем «Книжковий Арсенал» і Goethe-Institut в Україні стало можливим також проведення Спеціальної програми для видавців із України та сусідніх країн, яка включала серію інтенсивних тренінгів і нетворкінгових можливостей для 17 видавців: 11 з України, двох із Польщі та по одному зі Словаччини, Чехії, Румунії, Грузії, Казахстану. Результатами таких професійних програм завжди є нові знання, нові знайомства, нові проєкти та міжнародна співпраця, тому українським видавцям варто б уважніше слідкувати за майбутніми професійними програмами Франкфурту.

У секції Art Books, Art, Design також був представлений стенд з українськими візуальними книжками під кураторством видавництва «ist publishing». Це колективний стенд, де представлено видання 7 видавців та інституцій, зокрема «ist publishing», «Артбук», «Родовід», «BOOKSHA», «understructures», «MOKSOP», «Національний Центр Олександра Довженка».

Щороку Франкфуртський книжковий ярмарок в рамках Invitation Programme пропонує малим незалежним видавницям з країн Африки, арабського світу, Азії, Східної Європи, Латинської Америки та Карибського басейну безкоштовні стенди для представлення їхньої діяльності та видавничого портфелю. Цьогоріч учасником з України стало видавництво «Vovkulaka», що спеціалізується на графічних романах і коміксах, які у нас стають дедалі популярнішими.

Читайте також: Чому не Жадан. За що Нобеля з літератури отримала Анні Ерно

Завдяки позиції організаторів ярмарку російського представництва на цьогорічному Франкфурті не було — ані у вигляді національного стенду, який завжди був величезним, яскравим і підкреслено агресивним, ані у вигляді стендів окремих російських видавців. Це, безумовно, тішить. Хоча мені вдалося випадково натрапити на стенд під назвою «Литературный европеец» (видавництво, зареєстроване у Франкфурті-на-Майні) із жалюгідними виданнями на неякісному папері про «русскую зарубежную поэзию» і двома працівниками, які спочатку пили пиво, а потім іще витягнули більш традиційну горілку. Ці особи не надто приховували, що тут не заради бізнесу, а просто відпочивають, звично пропагуючи свій «русский мир». У програмі подій усе ж було декілька дискусій «російських опозиціонерів», які говорили з іншими «російськими опозиціонерами». Тож майданчики росіянам досі пропонують, а тому нам, українцям, треба ще активніше вести дискусію з Європою, нам потрібно ословлювати себе, щоб із нашим поглядом рахувалися. Саме про це говорив Сергій Жадан, якому в неділю вручили Премію Миру німецьких книгарів: «Тому говорімо, говорімо. Навіть коли наші слова ранять горло. Навіть коли від них почуваєшся загублено й порожньо. За голосом стоїть можливість правди. І варто цією можливістю скористатися. Можливо, це взагалі найважливіше, що з нами всіма може статися».

Наступного року відбудеться ювілейний — 75-ий Франкфуртський книжковий ярмарок. Країною-гостем буде Словенія. І Україні вже треба працювати над своєю програмою-мінімумом на наступному Франкфурті: українським видавцям досліджувати професійні можливості і проєкти, а також подаватися до участі в Invitation Programme. Крім того, треба адекватно представити національний стенд і продовжувати робити це щороку, щоб зберігати тяглість представлення України на Франкфурті. Програма-максимум на наступні роки — стати країною-гостем, та для цього всім нам — Міністерству культури та інформаційної політики, Українському інституту книги, іншим українським інституціям, видавцям і діячам — потрібно ще дуже багато працювати.