«Похмурої листопадової ночі я уздрів результати своєї тяжкої праці. З тривогою, що межувала з агонією, я зібрав інструменти, за допомогою яких збирався запалити іскру життя в непорушному тілі…» (Мері Шеллі, «Франкенштайн»)
На Netflix вийшов фільм «Франкенштайн» (2025) — екранізація роману «Франкенштайн, або Сучасний Прометей» (англ. «Frankenstein: or, The Modern Prometheus») англійської письменниці Мері Шеллі (1797–1851), дочки анархіста і феміністки. Роман, виданий у 1818 році, створила чутлива і сентиментальна 18-річна дівчина, яка вже тоді на рівних розмовляла з самим Байроном. «Я прагнула розкрити суть елементарних принципів людської природи», — напише Шеллі в передмові до свого роману. Оповідь про монстра, зробленого науковцем з останків померлих людей, зовсім не страшна, бо «Франкенштайн» — втілення романтичної літератури. Якщо коротко, в романі розповідається про молодого студента-науковця (натурфілософа), який унаслідок загадкового наукового експерименту створює гротескне, чутливе і жахливе на вигляд створіння, про яке в романі сказано так: «Навіть Данте не міг би уявити чогось огиднішого». Чудовисько, звір, істота, злий дух, диявол, брудний демон — або «нещасне і відлюдькувате створіння» яке говорить своєму творцеві: «Пам’ятай, що я твоє творіння: я маю бути твоїм Адамом; але я радше проклятий ангел, якого ти безвинно відлучаєш від радості».
«”Кожен з нас напише історію про привидів”, — сказав лорд Байрон; і його пропозицію було підтримано»
(Мері Шеллі, 15 жовтня 1931 року)
Режисером фільму став триразовий лауреат «Оскара» мексиканець Ґільєрмо дель Торо, який ніколи не приховував, що екранізація роману Мері Шеллі — проєкт мрії всього його життя. Картина стала opus magnum творця «Лабіринту Фавна» (2006), «Форми води» (2017) та «Піноккіо Ґільєрмо дель Торо» (2023). На цей фільм було витрачено 120 мільйонів доларів США, а головні ролі виконали Оскар Айзек (Доктор Франкенштайн), Джейкоб Елорді (Монстр), Міа Гот (Елізабет) та Крістоф Вальц (Харландер). Естетика (вільної) екранізації роману дійсно заворожує: вікторіанська епоха, костюми, збудований корабель, готичний замок-лабораторія тощо. За три дні прокату на платформі Netflix картина зібрала вже понад 29 000 000 переглядів.
Згадаємо, що перша кінематографічна замальовка з’явилася ще в 1910 році. 10-хвилинна короткометражка без слів була знята на студії американського науковця і винахідника Томаса Едісона. А весь популярний «канон» за Франкенштайном створений класичним науково-фантастичним фільмом жахів «Франкенштайн» 1931 року Джеймса Вейла, де головну роль монстра зіграв Боріс Карлов. Це така собі вільна інтерпретація інтерпретації (п’єси Пеггі Веблінг). Через чотири роки вийшло продовження під назвою «Наречена Франкенштайна» (1935), іще через кілька років — «Син Франкенштайна» (1939), а всі подальші кінематографічні версії й інтерпретації вже неможливо перерахувати.
«Я прагнув любові. Та отримав лише презирство. Я був сам. Навіть у Сатани були супутники. А в мене — нікого»
(Мері Шеллі, Жорж Бесс, «Франкенштайн», графічний роман)
Черговою подією стало те, що в українському видавництві READBERRY вийшов переклад графічного роману «Франкенштайн», який уже викликав схвальні відгуки серед поціновувачів готики, горору та класики, яка не старіє. Ілюстрації до видання створив французький художник, автор графічних романів і карикатурист, лауреат численних престижних нагород Жорж Бесс. «Після днів і ночей виснажливої праці я пізнав секрет створіння світу і життя», — промовляє зі сторінок роману Віктор Франкенштайн. Той, хто хотів пізнати причини життя, мав спочатку зрозуміти, що призводить до смерті. «Подібно до титана Прометея з грецької міфології, він постраждав від наслідків своїх божевільних амбіцій». Створений монстр у версії Жоржа Бесса є безсмертним. Бесс, інтерпретація якого теж є вільною, певною мірою стає на бік монстра, якому «було відмовлено у щасті», якого ніхто не любив і якому теж не було кого любити, вкладаючи в його вуста слова: «Будь ти проклятий, мій творець». У кінці графічного роману розгортається драма між творінням і творцем, під час якої монстр пробачає Вікторові те, що той його створив.
«Він зосередив усі зусилля на “матеріальному” аспекті життя: його зовнішності та біологічних функціях. Чи працюватимуть його легені? Чи тектиме кров? Чи битиметься його серце? Чи стоятиме він на ногах? І не взяв до уваги те, що робить нас людьми: емоції, інтелект, психіку»
(Мері Шеллі, Жорж Бесс, «Франкенштайн», графічний роман)
У березні 2026 році на екрани має вийти «Наречена!» («The Bride», 2026) — американський фільм про монстрів, сценаристом, співпродюсером і режисером якого є Меггі Джилленгол. У головних ролях — Джессі Баклі, Крістіан Бейл, Пітер Сарсгаард, Аннет Бенінг, Джейк Джилленгол і Пенелопа Крус. Фільм натхненний стрічкою 1935 року «Наречена Франкенштайна» режисера Джеймса Вейла, яка, своєю чергою, надихалась романом Мері Шеллі. За сюжетом, у 1930-х роках у Чикаго монстр Франкенштайна просить доктора Еуфроніуса створити для нього супутницю. «Я потребую істоти іншої статі, але такої самої бридкої, як я». Далі вони разом оживляють убиту жінку, яку назвали Нареченою. Однак ситуація виходить з-під контролю: вона перевершує всі їхні плани, розпалюючи пристрасний роман, привертаючи увагу поліції й викликаючи радикальні настрої в суспільстві. В романі істота звертається до свого творця такими словами: «Ти мусиш створити для мене жінку, з якою я зможу жити в гармонії та співпереживанні, бо без них я жити не можу. Тільки ти здатний це зробити; я вимагаю, щоб ти це зробив, і ти не маєш права відмовити».
«Я став творцем невичерпного зла, тому жив у постійному страху, що створене мною чудовисько накоїть ще більшого лиха», — каже Віктор Франкенштайн. Згадуються слова з Бгаґавад-Ґіти: «Я став смертю, руйнівником світів». «Я був сам-один. Я згадав прохання Адама до свого Творця; але де мій творець? Він покинув мене, і в гіркоті свого серця я прокляв його», — говорить творіння рук Франкенштайна. Віктор Франкенштайн створив монстра, наділеного людяністю, але приреченого на самотність, що зрештою довело його до божевілля. Монстр, своєю чергою, прирік свого творця до нестерпної самотності, забравши в нього всіх, хто був йому дорогий.
Роман «Франкенштайн» увібрав у себе характеристики готичного роману і романтизму. Цей твір також можна вважати родоначальником науково-фантастичної художньої літератури. Він справив значний вплив на літературу та масову культуру, пройшов через сотні модифікацій та адаптацій у різних історіях жахів, фільмах і п’єсах. Для свого часу роман у найкращий спосіб пояснював ціну прогресу і відповідальності першовідкривача.