14 травня у Києві в Американському домі відбудеться відкриття фотовиставки “Faces of Civil Society” Кріса Коллісона, який упродовж 2015-2019 років проводив інтерв'ю із громадськими активістами та представниками українського суспільства, досліджуючи відновлення громадського простору в пост-революційній Україні. Герої його проекту — це правозахисники та активісти, які впливають на прийняття рішень на місцевому рівні, а також члени більш консервативних, патріотичних громадських організацій.
"Проведення протестів Євромайдану у 2013-2014 роках на Площі Майдан Незалежності символізує відновлений простір всередині українського суспільства, що функціонував як форум для свободи слова, дебатів та як опір корумпованій владі. У наступні роки багато громадських ініціатив фокусуються на поверненні і відстоюванні ролі громадських просторів, таких як історичні будівлі, парки та пішохідні зони. Зусилля, докладені для збереження будівель, таких як Державна науково-технічна бібліотека України (також відома як “Тарілка” біля станції метро Либідська), демонструють тривалі дискусії про історію, ідентичність та місцеву політику. Активні громадяни прагнуть мати право голосу у громадському процесі та докладають зусиль, щоб змінити свої села та міста. ", – йдеться в анонсі заходу.
Як зазначається, Кріс Г. Коллісон є дослідником і журналістом з міста Вала-Вала, Вашингтон, США. Він отримав ступінь магістра в галузі міжнародних досліджень у Вашингтонському університеті. У 2011-2015 роках Колісон працював журналістом в Україні і вивчав техніки візуального сторітелінгу за допомогою медіа-мистецтва від місцевих та міжнародних експертів. Зараз Кріс є стипендіатом міжнародної програми імені Фулбрайта, у 2018-2019 рр. і вивчає розвиток громадянського суспільства, громадянську культуру та феномен незалежних ЗМІ в Україні з часу Революції Гідності.
Триватиме виставка до 7 червня.
Читайте також: Книжковий Арсенал: сусідство чи співіснування. Яким явищам приділено увагу на IX Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал"
17 травня у Києві у мистецькому просторі "ЦеГлинаАрт" стартує фестиваль сучасної кераміки "ЦеГлина-2019", присвячена дослідженню явища синергії.
Повідомляється, що цьогоріч ідейна лідерка та організатор фестивалю Олеся Дворак-Галік, після участі у міжнародному симпозіумі зініціювала участь у "ЦеГлині" турецьких митців. Тепер у синергії вибудовується міжнародний дім для творів сучасної експериментальної керамічної пластики. Серед учасників є також художниця з Білорусії. Участь чотирьох турецьких митців підтримано Посольством України в Туреччині , тож фестиваль тепер, як зазначається, виконує вагому роль у культурній дипломатії, яка є важливою у часи непередбачуваних змін у країні. Лише у синергії нові інституції, ініціативи, події та окремі митці здатні вибудувати позитивний імідж країни.
"Синергія – проект, що об’єднує різноманітні експерименти з керамічними матеріалами та їх обробкою, різноманітні антропоморфні та антропоцентричні теми. Проект створений людьми, про людей, для людей. Тут ви зустрінете звичні та нові обличчя та почерки, образи, що примусять замислитись, а також об’єкти , які закликатимуть до змін і трансформації", – наголошують організатори.
Традиційно, спеціально до фестивалю, були створені інтерактивні роботи, модульні конструктори, що здатні змінюватись без моменту руйнування, із закладеними варіаціями, інтелектуальні естетичні ігри для ока та розуму. Обличчя сучасного суспільства у станковій керамічній скульптурі , керамічні пласти та об’єми сповнені природних форм та явищ.
Читайте також: Шенґ Шеєн: "Доля архівів авангардистів складніша, ніж їхніх картин"
Обкладинкою фестивалю стала робота турецького митця Хасана Нумана Сучаглара – "Зруйнований будинок в середині мене", що проголошує руйнацію особистості на одинці.
"Такий вибір зумовлено рішенням поставити виклик – закликати до єднання та синергії, для якісно нового рівня спільного творення", – пояснює мистецтвознавиця Людмила Ничай.
Учасники фестивалю:
- Alika Ceramica / Україна
- Бусел Розаліна / Білорусь
- Войтович Юрій / Україна
- Галенко Марко / Україна
- Гібаленко Світлана / Україна
- Дворак-Галік Олеся / Україна
- Друль Ганна / Україна
- Забеліна Тетяна / Україна
- Ісупова Неллі / Україна
- Каан Чандуран / Туреччина
- Калініна Катерина / Україна
- Ковальова Аліна / Україна
- Козлик Оля / Україна
- Корн Беата / Україна
- Кузьменко Марія / Україна
- Куруц Андріана / Україна
- Максимчук Тетяна / Україна
- Марко Ірина / Україна
- Міміношвілі Гія / Україна
- Мусатов Юрій / Україна
- Падун Леся / Україна
- Періхан Сан Аслан / Туреччина
- Попова Ната / Україна
- Портнова Ліза / Україна
- Присяжнюк Артем / Україна
- Проданчук Віктор / Україна
- Святун-Павлишин Тетяна / Україна
- Симкович Аліна / Україна
- Собко Надія / Україна
- Сонер Пільге / Туреччина
- Сопільняк Олександр / Україна
- Томашівська Анастасія / Україна
- Федоренко Лариса / Україна
- Хананова Наталія / Україна
- Хасан Нуман Сучаглар / Туреччина
- Хижинський Володимир / Україна
- Чавус Анна / Україна
- Ярошевич Уляна / Україна
16 травня у Києві у "Кримському домі" о 18.30 відбудеться презентація фотовиставки Зареми Ялибойлу "Обличчя депортації. Трагедія кримських татар 75 років поспіль".
Виставка розповідає про злочин радянської влади через портрети та історії простих людей, що були вислані, вижили та повернулися до Криму. Люди на цих портретах — живі свідки злочинного сталінського режиму. Багато з них досі пам'ятають події 18 травня в найдрібніших деталях, хоча були тоді ще зовсім маленькими дітьми.
"Історії учасників проекту багато в чому схожі: в них є і страх, і біль, і втрати найближчих людей. Але є і те, що їх всіх об'єднує: велика любов до Криму та бажання повернутися на Батьківщину, з якою кримські татари були розлучені більше ніж 50 років. Свідків депортації кримськотатарського народу з кожним роком все менше. Але ми віримо, що людство збереже у своїй пам’яті обставини цієї трагедії та винесе важливі висновки, щоб зробити у майбутньому все, аби така трагедія ніколи не повторилася знову ані з корінним народом Криму, ані з будь ким іншим", – йдеться в описі фотовиставки.
Повідомляється, що після презентації, о 19:00, гостей очікує Театральний перформанс "Трава пробиває землю".
Читайте також: Мистецтво дозвілля. Як театральні вистави виходять із затемненого простору на білий світ
16 травня у Києві у зоні креативних мануфактур Izone стартує виставка фотографів Харківської школи Віктора Кочетова і Сергія Кочетова "Кочетов". Чоловіки є переможцями номінації "Фотокнига року" премії "Укрсучфото".
Як зазначається, Віктор і Сергій Кочетови – батько і син, які знімали в Харкові в 1970—2000-х. Вони не приєднувалися до жодної групи або фотоклубу, і тривалий час їх творчість була маловідомою. Тому Музей Харківської школи фотографії, який відкрився в минулому році, присвятив своє перше видання Кочетовим.
Кочетови знімали все: сімейні побутові сцени, паради і демонстрації, вуличні ситуації, індустріальні пейзажі. Але ці види радянського і пострадянського Харкова виглядають сюрреалістично: кожну фотографію Кочетови розмальовували аніліновими фарбами, обираючи непритаманні об’єктам кольори — яскраво-рожевий, синій, помаранчевий.
На виставці будуть представлені оригінали панорамних робіт Кочетових із колекції Музею Харківської школи фотографії.
Світлини харківських митців можна буде подивитися до 28 травня.
16 травня у Києві в Національному художньому музеї України відкривається художня виставка "Олександр Богомазов: творча лабораторія", присвячена творчості найяскравішого експериментатора українського авангарду Олександра Богомазова. На виставці буде не лише представлена найповніша версія творчості Богомазова на основі відібраних робіт з музеїв і приватних збірок України, але й значний пласт підготовчих робіт.
Як зазначається, уперше ескізи і картини разом із теоретичними розробками будуть виставлені єдиним комплексом. Також глядачі уперше за майже 90 років побачать відреставровану картину "Пилярі".
Самобутній творчий стиль Олександра Богомазова сформувався у 1913-1916 роках під час роботи над теоретичними працями «Живопис та елементи» (1914), «Думки про мистецтво» (1915-1916), присвяченим пошукам відповідей на запитання: як художник і глядач можуть зрозуміти один одного, що повинен знати і вміти художник, щоб картина викликала саме ті емоції глядача, які пережив і відчув художник.
Короткий, але насичений, час практичних і теоретичних розвідок митця втілився в оригінальний творчий стиль, який визначався «фірмовим» внутрішнім динамізмом різноманітних живописних форм, розвивався у напрямку подальших формалістичних експериментів і в найрадикальніших із них переступив за межу безпредметності.
Читайте також: Jazz Kolo в українському культурному просторі. Що об’єднує різні покоління українських джазменів
Центральну частину експозиції відведено живописному циклу «Праця пилярів» (1927-1930), програмному твору Богомазова, в якому автор якнайповніше розкрив свої теоретичні і практичні досягнення. Художник встиг створити дві картини циклу – «Пилярі» (1927–1929) і «Правка пилок» (1927). Друга робота близько століття перебувала у зруйнованому стані у закритому «спецфонді» музею, її реставрація тривала майже три роки. Третю картину «Накат колоди» (1927–1930) художник не встиг написати через передчасну смерть, та про неї ми знаємо з численних ескізів, які також будуть представлені в експозиції.
Виставка діятиме до 30 червня.
17 травня у Кам'янському Дніпропетровської області на сценах театру імені Лесі Українки відбудеться ХІ Театральний фестиваль "Класика сьогодні". 15 спектаклів, поставлених за творами письменників-класиків, привезуть до міста провідні театри з Литви, Польщі, США, Грузії, Азербайджану, Туреччини та України.
Як зазначається, фестиваль заснований в 1993 році і проходить один раз у два-три роки. За цей час він пройшов шлях від регіонального до міжнародного, у ньому брали участь більше 100 театрів з 16 країн. Фестиваль буде проходити на двох сценах: Основній (Театр ім. Лесі Українки, пл.250-річчя міста,2) та Новій (вул. Миколи Лисенка, 24).
Читайте також: Сімон Леренґ Вільмонт: "У близькому майбутньому ми побачимо вагому зміну в сприйнятті того, яким може бути документальне кіно"
"Класика сьогодні" триватиме до 24 травня.