З 1 липня Данія перебирає від Польщі головування у Раді Європейського Союзу. В умовах, коли трансатлантичні відносини зазнають потрясінь, а агресивна війна Росії проти України триває, воно відіграватиме важливу роль. Спираючись на польський досвід, безпека і оборона, а також розширення, ймовірно, залишатимуться центральними темами.
Флемінг Сплісбьоль Хансен — старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних досліджень. Його наукові інтереси охоплюють питання безпеки та військових змін у Східній Європі та Центральній Азії, він займається дослідженням ситуації на пострадянському просторі. Раніше працював у Центральноєвропейському університеті, збройних силах Данії та ОБСЄ в Таджикистані. В інтерв’ю Тижню Флемінг розповів про головні данські пріоритети, загрози для Гренландії та підтримку України.
— Які головні пріоритети Данія визначила на період свого головування у Раді ЄС?
— Данське головування визначило два ключові пріоритети, які разом відображають сфери політики, на які вказали данські респонденти у Winter 2025 Special Eurobarometer: безпечна Європа та конкурентоспроможна і «зелена» Європа. Ширша програма запускається під назвою «Сильна Європа у світі, що змінюється».
Підхід до неї характеризується терміновістю, оскільки «ЄС стикається з новим міжнародним порядком, позначеним невизначеністю, глобальною стратегічною та економічною конкуренцією і зростанням рівня конфліктів». Загалом виокремлюють чотири ключові напрямки: розширення — з фокусом на Україні, оборонне співробітництво, збереження і, можливо, посилення санкцій проти Росії, та її стримування, а також зелений перехід — «зелений» як самостійна ціль, але також як засіб підвищення європейської автономії та зменшення залежності від російських енергоресурсів.
— Західна преса називає Гренландію джокером у головуванні Данії у Раді ЄС. Є побоювання, що Трамп може використати його для провокацій. Як оцінюєте таку можливість?
— Королівство Данія складається з Данії, Фарерських островів та Гренландії. Дві останні території, на відміну від самої Данії, не є частиною ЄС. Королівство наразі стикається з безпрецедентним зовнішнім тиском, оскільки адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом продовжує погрожувати захопити Гренландію. Однак цей тиск не стоїть і не стоятиме на порядку денному данського головування.
Утім дуже ймовірно, що конфлікт навколо Гренландії збережеться — і, можливо, навіть загостриться — під час данського головування. Це стане частиною тла, на якому воно буде здійснюватися.
Водночас я не вважаю, що йдеться про провокації. Це справжня амбіція — захопити Гренландію. І вона може бути більш чітко сформульованою у другій половині 2025 року. Для Данії буде важливо заручитися підтримкою союзників в Європі і за її межами.
— На тлі російських гібридних атак у Балтійському морі Данія розміщує плаваючі БПЛА для захисту підводної інфраструктури та посилення морського спостереження. Країна бере активну участь у Стратегії Європейського Союзу для регіону Балтійського моря (EUSBSR). Чи може головування Данії позитивно вплинути на безпеку в регіоні?
— Це дуже важливо. Зосередженість на оборонній співпраці це включає. Данія головує в Нордично-Балтійській вісімці (формат регіонального співробітництва, який включає Данію, Естонію, Фінляндію, Ісландію, Латвію, Литву, Норвегію та Швецію, — Ред.). Після повномасштабного вторгнення ця група активізувалася у багатьох різних сферах. Одним із напрямків є спостереження.
— Кілька днів тому Володимир Зеленський заявив, що Данія стане першою країною, з якою Україна запустить спільне оборонне виробництво. Як головування країни вплине на підтримку України, зокрема на вступ до ЄС?
— Я не впевнений, оскільки це надто загально. Очевидно, що йдеться про виробництво БПЛА, але цілком можливо, що мова може йти і про інші типи озброєнь. Це лише частково пов’язано зі вступом України до ЄС. Існує певний зв’язок, але основна суть — не у цьому. Розширення ЄС посідає важливе місце у порядку денному Данії, проте воно просувається переважно іншими шляхами.